Мы внимательно анализируем вcе кадровые решения Зеленского. Не потому, что нас интересуют эти должности или эти люди. Дело в том, что характер и принципы принятия кадровых решений - очень важный индикатор уровня руководителя и показатель принципа формирования системы власти. 

То что Зеленский вмешивается практически во все кадровые назначения в пределах своей доступности, ни для кого уже не секрет, но именно здесь вырисовываются основные принципы Зеленского по подбору и расстановке кадров.  

В общем они примитивны.  Кадровые принципы Зеленского при ближайшем рассмотрении сводятся к двум позициям    - первая - "я его знаю", вторая - "мне его советуют те, кого я знаю". 

Период с момента инаугурации и по февраль 2020 года - это период полного доминирование принципа "я его знаю". При этом никакие альтернативные кандидаты не рассматривались, никакие оценочные варианты не проводились, все шло на уровне психоэмоционального восприятия конкретного человека. 
Единственным толковым назначением в этот период было назначение Баканова, да и то только потому что Баканов не дал себя снять на третьем месяце службы в СБУ. 

Все остальное - плотный коллектив примитивных дилетантов, которые, пришли в управленческие структуры государства, не до конца осознавая свою непригодность и отсутствие навыков управления. 

Провал первой кадровой волны Зеленский воспринял в стиле "они меня подвели и не оправдали доверия", после чего большая часть их была вышвырнута из властных кабинетов. Правда в запале административного ража Зеленский с водой выплеснул и ребенка, единственного толкового организатора во всем этом бедламе - Богдана. 
Да стиль Богдана "нас ..рать и все", с выкручиванием рук и всех остальных частей тела всем несогласным назвать администрирование сложно, но оно было хотя бы минимально эффективно, удерживая административную конструкцию власти в более или менее управляемом варианте. 

Дело в том, что сам Зеленский принципиально не способен к упорядоченной и системной работе. За сорок с лишним лет своей жизни  он не знал иной сферы деятельности и иной работы, как сфера шоу-бизнеса. Сама по себе эта сфера - сфера перемежающегося уровня активности, где максимальное напряжение чередуется с длительными периодами расслабления и отдыха. У Зеленского не выработаны способы быстрого восстановления сил. Для восстановления ему требуется очень много времени. 

Характер деятельности руководителя вообще, а государства тем более, совсем иной. Это деятельность беспрерывных психофизических нагрузок, постоянной необходимости принимать решения и держать во внимании множество различных вопросов. Это огромный объем перерабатываемой информации и изучения огромного массива документов. На все это Зеленский физически просто не способен. 
Безусловно большую часть этих проблем мог бы  решить секретарский аппарат администрации президента. Но его у Зеленского тоже нет. Аппарат ОПУ набранный по принципу "я их знаю, мне их советовали, те кого я знаю" превратил его в точную копию самого Зеленского, живущего от одного пиар-повода до другого.

Будучи холериком по психотипу Зеленский реагирует на психофизические нагрузки резким возрастанием психоэмоционального раздражения и как следствия, стрессом и депрессивными состояниями. Фактически антидепрессанты начали сопровождать его уже в первом полугодии его правления. 

Как следствие он предположил, что ему нужен человек, которые освободит его внимание от того, что он считал "мелочами" и даст ему возможность сосредоточится на главном.  

Появление Ермака в этом формате было вполне удобным по мнению Зеленского. Безусловно такое понимание  проистекало от элементарного незнания Зеленским основ и принципов управления в иерархически построенных системах. 

Власть в таких системах предусматривает прежде всего не "назначать и снимать", а "ставить задачи и контролировать их выполнение". Но все это явно не по силам, не привыкшему к кропотливой и упорядоченной работе Зеленскому, который легко может прыгнуть в машину и уехать в другой край страны пострелять из лука, оставив в администрации горы не просмотренных документов и не решенных вопросов.

Выбор Ермака в качестве "соправителя" был для Зеенского тоже не очень удачным. Объем сброшенных на Ермака функциональных обязанностей, далеко превосходит его достаточно скромные интеллектуальные и организационные способности .Наделение его таким количеством функций и возможностей Ермак прежде всего воспринял как возможность расширения личной власти и личных возможностей. Вмешательство его в дела страны стало глобально-подавляющим, вплоть до назначения руководителя ЖКХ в районе Киева.  При том все это  - в рамках личного интереса.  
И как следствие - провал во всех ключевых пунктах, важных для самого Зеленского. 
Отношения с США, влиянием на которые так хвастался перед Зеленским Ермак находятся на грани между "да ну их" и "буду президентом порву эту гадость". 
Переговоры с Россией на которые так надеялся Ермак зашли в глухой тупик ибо изначально строились не на тех принципах. 

С депутатами фракции "СН" у Ермака вообще не сложилось и "монобольшинство" распалось на отдельные кучки грызущиеся между собой фракций олигархического контроля,  а глава ВР Разумков уже примеряет на себя роль консолидирующего центра Верховной Рады.  
Дошло до того, что кадровые решения предлагаемые лично Зеленским боятся вносить на голосования опасаясь провала. 

Второй период начавшийся где-то с февраля и продолжающийся поныне, характеризуется у Зеленского хаотичными метаниями между разноплановыми предложениями "тех кого я знаю". При этом никакой системности в решениях вопросов, ни четкого понимания задач у Зеленского так и не появилось. 

Фактически идет кадровая чехарда по принципу "попробуем, может справится". При этом доходит до анекдотизма, когда сторонника работы с МВФ, сменяет противник работы с МВФ, которого через 28 дней меняет человек не знающий, как он относится к МВФ. 
Региональные элиты поняв слабость центральной власти начинают по кусочкам отрывать правительственную власть - Ахметов - министерство энергетики, одесские  откупили минздрав, ректоры проталкивают "своего" министра  ну и т.д. 
Страна живет в состоянии эпидемии, экономического кризиса и развала управляемости с отсутствием элементарного понимания путей выхода из этой ситуации у руководителей государства. 
Судя по экономическим показателям, запаса прочности страны хватит до октября-ноября, а далее нас ждут все "прелести" "идеального кризиса".

И самое главное - у всего этого хаоса есть фамилия, имя и отчество и осознать это должен именно 

Владимир Александрович Зеленский. 

 

Еще есть время уйти. Тихо и спокойно. Не дожидаясь апокалиптического "... времени больше не будет".

Источник
 

Невеликий екскурс про мости на шляху з Криму,
через які майже парадним строєм зайшли окупаційні війська Росії.

1. Чонгарській міст. Точніше, він здвоєний. Навкруги солоний Сиваш та болота. Не підірваний.

2. Арабатська стрілка. Міст через протоку Тонка. Якщо точніше - мостів два, один за одним. По боках протока з течією, багато озер та солончаків. Частково підірваний Віталієм Скакуном ціною свого життя в перші години вторгнення.

3. Напрямок з Перекопу. Міст біля Чаплинки. Не підірваний.

4.Чорна долина. Недалеко від Чаплинки. Напрямок на Нову Каховку. Не підірвано. І ще міст в районі Чаплинки. Не підірвано.

5. Перед селом Цукури. Напрямок на Нову Каховку. Не підірвано.

6.Село Цукури. Міст через ПКК (північно кримський канал). Напрямок на Нову Каховку. Не підірвано

7. Ще один міст через ПКК зі сторони Таврійська. Фотки ще старого моста, а за 2 місяця до вторгнення у рамках "Вликого будівництва" його реконструювали - побудували новий.

8. Околиці Каланчака. Напрямок на Херсон. Не підірвано. Оті усі блакитні жилки на мапі - то "вади", невеликі відводні канали для зрошення. Від 2 до 5 метрі завширки.

9. Околиці Каланчака. Міст на дорозі через відвідний канал. Не підірвано. Відмічено міст через основне русло ПКК, який потім чомусь підірвала русня.

10. Околиці Каланчака. Два різних мости. Невеликих, але вони є. Не підірвано.

Без уваги лишаю купу дрібних переїїздів-мостів. На шляху вздовж ПКК їх ще з десяток, певно. Вони зазвичай 2-3 м завширшки, але глибиною до 5 м. Хто схоче, може відкрити карту та все побачити. Ще раз - усі блакитні жилки на мапі - то рукави каналу.
Уся ірігаційна система могла виступити у ролі багатосмугової пасивної лінії оборони. Про це в наших краях не знає тільки лінивий. Це, фактично, розбір ОДНОГО каналу. А є ще інший канал, магістральний. Він перерізає шляхи з Генічеська. Але то вже інша історія.

 

Те, кто помнит мои комментарии по поводу прогнозов и высказываний всяких "арестовичов", что экономика и/или армия паРаШи завалится типа через "две недели", помнят, что я опровергал эту всю болтовню. Но многие из друзей/знакомых прикладывали к распространению этих пропагадистских вбросов чудовищные усилилия. Примерно, как толпа демонстрантов на параде в 197х-м году, которая кричала "Ура!" на каждую фразу диктора "Да здравствует...". Я же каждый раз всегда повторял: "...у их системы чудовищный запас прочности". И к этой прочности, как ни странно, а также нашей относительной слабости, максимум усилий приложил и каждый отдельно взятый (украинец) (гражданин) <зачёркнуто по-очереди!> житель Украины.
Тогда было одно слабое место у системы - люди. Средний нешрокий чиновник туп и узколоб и была надежда, что они развалят систему сами. Надежда не оправдалась: систему спасли люди и страх. К сожалению, в оркостане набралось около 10 топчиновников, ум, мудрость и воля которых вытянули всё это. Они все идентифицированы и изучены, уверен, что они даже на карандаше у наших и не только наших спецслужб. Так же я уверен, что их охраняют, в том числе от самих себя. Они не выедут за границу ни при каком раскладе и они понимают, что заявление "по собственному" для них будет означать прыжок в окно "от нервного перенапряжения", предварительно зарезав всю свою семью до 7-го колена. Так же как я уверен, что когда они свою роль полностью отыграют, они не останутся в живых. Если случится невероятное и оркостан не развалится, то их убьют, так как они знают слабые места системы и много секретов, а если оркостан развалится, то их линчуют как приспешников ВВХ. И главное, по их выражению лиц понятно, что они осознают свою судьбу.

Сказать, что 15 тысяч (примерно) человек их непосредственных подчинённых, которые были на экономическом фронте целых полгода с начала полномасштабной войны, но сделали недостаточно, нельзя. Я не думаю, что в истории цивилизации когда-либо ещё мобилизовывался такой интеллектуальный, политический, медийный и экономический потенциал для проведения деструктивных операций. И не только против Украины, а ещё и практически против всего мира. А правильное понимание масштабов того, что происходило и происходит у них сейчас, должно заставлять офигивать думающих и понимающих людей, даже тех, что не видели всю эту картину сверху.

Итак, пока они делали всё правильно, раз оркостан устоял. Да, экономика в руинах, да она будет умирать, но ещё долго, раз она до сих пор работает. Пока она будет существовать, будут гибнуть их военные и гражданские, но вот когда она перестанет работать и существовать, мир увидет гражданскую войну с резнёй, которой не видела вся история цивилизации. Тогда (если доживём) я выдохну, соберу своих оставшихся друзей, профинансирую часть очень большой и сумасшедшей пьянки и мы вместе будем наблюдать, как крысы будут сами себя жрать и убивать друг друга, если не десятками тысяч, то тысячами точно.

Что их система сделала неправильно:
- они непосредственно выгнали из оркостана от нескольких десятков до нескольких сотен компаний.
- создали условия, при котором компании некоторые сами уходили, а на некоторые оказывалось давление со стороны регуляторов, госструктур и международных организаций.
- правильно рассчитали критические моменты в году и херачили именно в них. Уже спустя полгода после ввода критических санкций, я прочитал признание, на которое мало кто обратил внимание, но я сохранил эту цитату. Вот она:
«В чем состоял основной риск? Понятно, что у любой системы есть определённый предел ресурса управляемости, после чего начинаются процессы, когда система управления начинает действовать исключительно реактивно и, если процессы хаоса продолжают нарастать, то система может пойти вразнос», — фраза одного из их экономистов Андрея Белоусова
Это был один из моментов, когда казалось, что всё посыпалось. Но нет.

Ближе к концу лета они поняли, что с наскока не получилось и надо из режима спринта переходить в режим марафона. И тут народ начал откалыватсья. Все устали, некоторые перестали верить заявлениям своих пропагандистов, что Украину можно завалить, некоторые отошли от первоначального шока и начали устраивать свою жизнь. И из тех образых 15 тысяч в пике, их экономический фронт сжался до небольшого числа участников: примерно до 500 - 1000 самых упоротых.

Но эти упоротые поднаторели за это время, обзавелись связями, влиянием, инструментарием, некоторые получили доступ к внешним ресурсам (политическим, финансовым, управленческим, медийным) и главное, что нарисовалась стратегия, которую начала реализовывать большая половина причастных к управлению ситуацией.

Эта стартегия имеет две составляющих:
1. Удар по простому быдлу. Эта составляющая ожидаемо будет влиять на два фактора:
- понятно, что голодное быдло, даже очень голодное быдло не пойдёт свергать ВВХ, так как в паРаШе (да уже и у нас просматривается) работала и будет работать важная часть рабской психологии "царь хороший, бояре плохие". Это значит, что накопленное недовольство будет выплескиваться локально, против разных "местных" элит. И если ВВХ по большому счёту, сидя в своем Кремле, насрать на плебес, то локальные князьки всё-таки сцут. И это очень важно, так как бунты могут быть и они будут, но пока локальные, на ихнем "поле". А вот недовольство, направленное к ВВХ со стороны элит, как раз и может расшатать эту недострану. И когда некоторые говорят, что народ будет голодать, но ВВХ не свалит - это "святая" правда.
- второй удар ещё более стратегический. Я не буду углубляться в экономику капитализма, тем более я её в вышке по блату "пропустил", но есть аксиома, что основой экономики любой страны лежит конечный спрос. Да, паРаШа пыталась строить социализм как у сканиднавских стран или некоторых стран персидского залива, полностью игнорируя законы рынка, а продавая направо и налево ресурсы и за счёт этого наполняя бюджет, но всё равно, конечный спрос очень сильно влиял на экономику и был в том числе в цепочке денежных потоков. Если народ нищает, то он начинает меньше покупать, а если он начинает меньше покупать, то доходность производств и всех дальнейших цепочек распределения бабла падает. А если экономика перестает эффективно работать из-за падения спроса, то выплаты зарплат падают и это запускает новую/следующую ветку стагнирования экономики. А ещё санкции, а ещё падение спроса и цены на углеводороды, а ещё инфляция. И в паРаШес по чуть-чуть начинается смертельная спираль. Когда прошел "военный" год и иностранные компании посмотрели на картинку с высоты птичьего полета, они "охренели" и стали уходить, ибо даже им стало понятно, что будет дальше.
И я, как человек, любящий по возможности работать системно, получаю эстетическое удовольствие от каждого юнита информации, который складывается в большую мозаику и на которой уже чётко можно угадать слово из 6 букв, которое начинается на пиз-, а заканчивается на -дец. Но при полном понимании неотвратимости краха, я отчётливо понимаю, в отличие от многих, что это вероятнее всего будет не завтра и не послезавтра. Мы готовимся к марафону, финиш есть где-то там, но мы не на стадионе и мы его не видим.
Отдельно напишу, что в какой-то момент времени российской трупы солдатни дали толчёк ихней экономике. Это лишний раз подтверждает людоедскую суть их режима. С осени начали выплачиваться гробовые и их было много. Чудовищно много, это на три месяца хорошо толкнуло внутренний спрос. Правда и инфляцию толкнуло. Но, судя по всему, выплат уже стало меньше, что показывает дисбаланс экономики, а рост долгов перед бюджетниками показывает, что с деньгами всё плохо. Так же, вливание в ВПК тоже немного подстегнули. Сначала это могло нас напугать, а потом - тьху ты, так как эти вещи имели краткосрочный эффект.
Если мы посмотрим на структуру потребления, то мы также увидим интересную штуку: около не менее 250 тысяч, а по некоторым оценкам до полмилиона человек (вояки) активного (по возрасту) экономического населения гниёт в окопах или стали инвалидами в тылу на шее государства или, скорее, своих семей. До 2 млн. человек экономически активного населения выехали. Что бы не говорили их чиновники, а 2 млн. рабочих мест с зарплатой выше среднего сокращено, а следовательно, и сбор подоходного налога, сбор НДС, покупательных инвестиций в основные и вторичные фонды сократились до условного нуля, фондовый рынок перестал приносить пассивный доход в том размере, что был еще в 2021 году. Рождаемость падает. Казна пустеет. Это всё очень хорошо, паРаШа летит на паровозе навстречу стенке.
2. Работа по элитам. И тут мы говорим не по топ100, не по топ1000, а по условным 100 тысячам людей, которые принимают решение каждый на государственной и квазигосударственной службе, а так же в компаниях и финучреждениях. По ним идёт работа как в общем, так и по каждому в отдельности. Да, они в страхе, да они ещё не выступают, но они уже давно нелояльны. Ещё через какое-то время это станет сухим сеном, если не порохом. Каждый день генерируются поводы, которые могут стать той самой искрой. И мы не просто ждём, мы их трахаем каждый день и каждый день работаем над своими ИПСО (в основном через соцсети), которые помогут это всё взорвать. К счастью, "настоящий трест может лопнуть только изнутри" и иногда настоящие новости могут быть ещё круче, чем украинское ИПСО по воздействию на раша-элиту. И последняя выставленная запись "отого" телефонного звонка (который и толкнул написать вот это всё) лишний раз обнадёживает, что там где-то уже всё на подходе к пределу.
Вот на чём сейчас сфокусирована ощутимая часть экономического фронта со стороны условного "запада".
А теперь вопрос КОГДА?
Его задают все и всегда. У меня есть ответ: Не спрашивай "КОГДА", а спрашивай себя "что я сделал сегодня, чтобы ЭТО наступило быстрее?". Я этот вопрос-ответ себе озвучил в 1979-м! Никто не может предсказать крах монстра. Они всегда падали ВДРУГ. Если кто-то говорит, что "я же предсказал!", это можно запросто списывать на случайность. РаШа упадёт, и скорее раньше, чем позже. Надо смотреть на то, когда они вспоткнутся и сделать так, чтобы они упали на бетон, а не на соломку, подстеленную разными Венгриями, Сербиями и/или не дай бог, очередной раз, Украинской властью. Всем надо набраться терпения. И всем надо херачить! Всех обнимаю!

Розумію, що зараз під цим дописом з'являться хейтери та почнуть волати і лаятися, але це не змінить фактаж та не допоможе Україні. Хай хоч хто-небудь покаже мені в тексті хоч слово брехні. Тож читайте та думайте. Тут викладено ще й не всю аналітику.

На засіданні Європейської ради Зеленський назвав п’ять причин затягування війни й віддалення миру.

1. Затягування із постачанням далекобійних ракет для України, що, за словами Зеленського, не дає Україні змоги відкинути позиції окупантів, зокрема, від Херсона, Запоріжжя та інших міст, які постійно обстрілюються російськими далекобійними ракетами.

2. Зволікання в передачі сучасних літаків.

3. Затягування з новими санкційними пакетами Європи.

4. Зволікання з реалізацією української формули миру та організацією «саміту миру».

5. Затягування з інтеграцією України до Європейського Союзу.

По-перше, претензії треба висувати собі. На превеликий жаль ми самі показали світу, що можна так робити та практикувати такі підходи. Не пам'ятаєте? Ок, я нагадаю.

1. Зеленському було б непогано пригадати при кому в Україні було зупинено виробництво далекобійної зброї та розробка нової зброї. Йому треба пригадати, як його міністр оборони Таран, якого саме він подав для призначення до Верховної Ради, провалив держзамовлення ракет та відверто саботував закупівлю снарядів всіх калібрів. Таран був міністром з 4 березня 2020 по 3 листопада 2021 та зірвав виконання Держоборонзамовлення 2020-го та 2021-го років. Так, у 2020-му році Міноборони не використало понад 10 мільярдів гривень державних гарантій на закупівлю озброєння, і ці гроші Мінфін у кінці року передав на... Велике будівництво. Саме завдяки його діям мы залишилися без снарядів та далекобійної зброї на початку війни. Саме Таран ухвалив наказ №330, де прирівняв відкриття вогню по російським військам до адміністративного правопорушення, який було відмінено тільки після публічного скандалу.  За це 4 травня 2022 року, під час війни, його було призначено послом у Словенію.

2. Згідно заяв представників ВПС України для забезпечення охорони повітряного простору Україні "необхідні до п'яти бригад тактичної авіації з одним типом багатоцільового літака західного зразка. Який тип це буде, зараз визначається".  За оцінкою експертів, п'ять бригад тактичної авіації налічують до 200 літаків. Рішення про постачання Києву бойових літаків країнами Заходу вже ухвалено, вважають більшість військових аналітиків. Наразі стоїть питання лише про те, які саме літаки будуть надані ЗСУ. Нам хочеться, щоб це були F-16, але це можуть бути і A-10 Thunderbolt II. А може і обидва типа. Тим більше, що вже йде підготовка українських пілотів та наземного персоналу. Питання лише про місця базування та обслуговування літаків. А цим повинна займатися саме Україна. Наші партнери можуть і передадуть нам літаки, але хто на них буде зараз літати, хто та як буде обслуговувати і де їм сідати та взлітати? Тож на це потрібен час і це Зеленський знає. Чи ні?

3. Санкції... Нагадати хто та коли відновив імпорт з московії електроенергії, а коли весь світ наклав санкції на Лукашенко, то незважаючи на санкції та вимоги наших західних партнерів припинити співпрацю з диктаторським режимом і далі імпортував з Біларусі електроенергію, нафтопродукти та білоруські бітумінозними суміші для Великого будівництва? На мій превеликий жаль, багато хто сьогодні думає так само, як керівництво України ще в лютому 2022 року. Саме тому світ і досі не перерізав остаточно всі зв'язки з Росією та не накладає санкції, наприклад, на російські діаманти тощо. Ми сьогодні пожинаємо те, що посіла влада раніше. Так, це тепер нас хвилює та дратує, але як Україна казала тоді? Тиснути нам треба і далі, але не треба забувати, що ми робили самі раніше.

4. «Саміту миру» не вирішить питання та не закінчить війну. І це треба чесно визнати. Війну з Росією можна закінчити лише військовим шляхом. Інших варіантів не існує. Особисто мене дратує, коли різні західні колишні високопосадовці починають стару пісню про те, що треба Путіну дати хоть щось та, наприклад, забути про Крим. Дратує до люті. Але чи не наша влада розповідала про те, що треба перестати стріляти та про те, що з Путіним можна домовитися. Наприклад у Парижі в 2019 році. Тож і це нам повертається, але в іншій обгортці. Формула миру може працювати, коли всі сторони її реалізують. Росія нічого робити не буде. Окупанти нікуди не підуть згідно "жесту доброї волі". Лише сила та втрати можуть примусити Росії забратися з території України. Зі всієї території України включно з Кримом та Донбасом. Але тиснути треба. Тут я погоджуюсь с президентом України.  І взагалі, сьогодні Захід сам не дуже розуміє, що робити з дикунською Росією, тому головна стратегія - це не дати можливість виграти Росії та програти Україні.

5. Заява Зеленського  про якесь затягування з інтеграцією України до Європейського Союзу виглядає дуже дивним, тому що це претензія до самого себе. Коли він вважає, що Україна все зробила, то нагадує першокласника, який написав диктант та сам собі поставив висший бал, а потім не розуміє чому йому влцпили двійку вказуючи на купу помилок у диктанті. Йому не вдасться випросити прийом до ЕС без виконання умов. Імітація не спрацьовування та не спрацює. 27.06.2014 Україна підписала Угоду про асоціацію між Україною та ЕС. Ця Угода містить ще величезну кількість доповнень та додатків, в яких перераховано все, що нам треба зробити, щоб Україна відповідала всім стандартам ЄС. Сама Угода це 160 сторінок, а от додатки... І все це треба законодавче затвердити. А окрема претензія до України - це системна корупція. Ну, не потрібна Європі країна, в якій під час війни купують яйця по 17 гривен за штуку, яблука по 52 гривні за кілограм, турецькі бронежилети по 1000$ за штуку або польові фляги у 12 разів дорожче ніж вони коштують. До речі, це вже бізнес на крові чи ще ні? Але поки з корупцією не борються, а її толерують та поки в нас корумпована судова система, то шлях до ЄС нам закритий. До себе всі претензії, лише до себе.

Я виклав цю розлогу аналітику, щоб пробудити вас задуматися над тим, що відбувається сьогодні у країні та куди ми йдемо. А також показати головне - на жаль сьогодні у нас і далі імітація та гучні заяви домінують у державній політиці. Але це не конструктивно та безперспективно. І це не наближає нас до Перемоги, у яку я вірю. Моя віра ґрунтується на розумінні, що у нас є ЗСУ та Генштаб з Залужним. Вони переможуть. Та їм треба допомагати на всіх рівнях. І от це головне завдання для влади та народу. А хто та як справляється зі своїм завданням оцінюйте самостійно. Інформацію для роздумів вам надано.

Как устроена IT-инфраструктура «Вагнера», «Фабрики троллей» и «Конкорда»

В начале осени 2022 года неизвестные хакеры получили доступ более чем к 1 млн документов структур Евгения Пригожина. В течение нескольких месяцев группа сохраняла доступ к сети, выкачивая оттуда все самое интересное. Часть файлов из архивов #Wagnerleaks оказалась в распоряжении журналистов изданий Die Welt, Центр «Досье», Insider, Paris Match и Arte.

Вот уже пять лет Центр «Досье» занимается расследованием убийства трех журналистов в ЦАР, которые пытались снять документальный фильм о ЧВК «Вагнера». Нам удалось изучить внутреннее устройство бизнес-империи Пригожина, включающей так называемую «Фабрику троллей» (проект «Лахта»), группу компаний «Конкорд», так называемую ЧВК «Вагнера» и другие бизнес-активности кремлевского повара: школьное питание, строительство, гостиничный бизнес, торговлю шоколадом, медиабизнес, добычу золота, алмазов, нефти и других полезных ископаемых, международный политический консалтинг, мясокомбинат в африканских джунглях, автомойку — и не только.

Многочисленные публикации в СМИ обычно фокусируются на каком-то одном аспекте его многогранной деятельности, хотя в реальности все они органически связаны: раненые бойцы «Вагнера» приходят в себя на базе отдыха в Геленджике, чиновники Минобороны получают скидочные карты в Елисеевский магазин, лахтинские «тролли» заседают в построенном компаниями Пригожина здании и продвигают оттуда услуги ЧВК на международную аудиторию. Сегодня юристы и финансисты рассматривают договоры на концессии в Санкт-Петербурге, а завтра — в Антананариву или Банги. То же самое происходит с выборами: одни и те же политтехнологи отрабатывают заказы в Санкт-Петербурге, Москве, Туле, Киеве, Триполи, Мапуту и Кейптауне. Сотрудников регулярно перекидывают с проекта на проект: те, кто вчера выбирал мебель для квартиры дочери Пригожина, сегодня покупают билеты в Тегеран или Португалию для матери Пригожина Виолетты (в девичестве Хохлова) через московскую турфирму Zelenski Corporate Travel Solutions, а завтра, может быть, будут проводить фильтрационные процедуры в захваченном украинском городе.

Именно из-за такой подвижной структуры санкции против проектов Пригожина плохо работают. Но при всей внешней независимости и рассогласованности действий отдельных частей пригожинскую грибницу объединяют централизованные информационные системы — сегодня мы расскажем о некоторых из них.

Айтишники

Непосредственно в ЧВК «Вагнера» IT-специалистов немного — несколько десятков человек, в основном связисты. Гораздо больше их работает на «Фабрику троллей», фирму «Конкорд» и социальную сеть «ЯRus».

В IT-службе «Фабрики троллей» по состоянию на осень 2021 года работало около 40 человек: менеджеры проектов, по 10 сисадминов, бэкэнд-разработчиков и фронтэнд-разработчиков, пара веб-дизайнеров и тестировщиков.

Зарплаты разработчиков и системных администраторов достаточно скромные — от 60 до 250 тыс. рублей на руки в зависимости от должности. В среднем — по 110 тыс. рублей.

Зарплатная ведомость

Хотя фактически сотрудники «Фабрики троллей» работают в одних и тех же проектах, их оформляют в разные юрлица, преимущественно СМИ — «НовИнфо», «Невские новости», «Экономику сегодня», Федеральное агентство новостей (ФАН), ООО «МАН» и другие.

Кроме «Фабрики троллей», «Вагнера» и «ЯRus» сотрудники IT-отдела «Компании» работают в ресторанах, отелях и на других проектах. Вот как они обозначаются во внутренней переписке:

Автомойка, ВП, Школьное питание, Елисеевский, Армия России, Кейтеринг, Старая таможня, Стрит фуд бар, Ампир, Ривер Палас 1, Ривер Палас 2, Кабинет 1137, Ривер Лаундж 1, Ривер Лаундж 2, РГО Кейтеринг, Теплоход Сочи, Музей шоколада, Складской учет МСК, Шале, АУП Департамент недвижимости, Тек. ремонт, Отель, Комбинаты (Янино, Кленово), Соц. питание Москва, ЦО.

Кстати, они же заботятся и о родственниках Пригожина, включая маму Виолетту Кировну — недавно с нее почти сняли санкции ЕС,   которые были введены в связи с деятельностью Пригожина и группы компаний «Конкорд».

Добавим: не только билеты ей покупают в «Конкорде», но и оплачивают другие расходы, например проводной интернет; вопрос согласовывается на уровне директора департамента IT.

Записка об оплате интернета матери Пригожина

Квалификация

Трудовые биографии айтишников структур Пригожина разнятся. С одной стороны, среди сотрудников встречаются талантливые аспиранты с программ по программированию и бывшие стипендиаты Оксфордского российского фонда, признанного «нежелательным» из-за связей с Михаилом Ходорковским. С ними соседствуют переучившиеся на краткосрочных онлайн-курсах веб-дизайнеров бывшие бухгалтеры из Караганды (что отражается на качестве сверстанных сайтов). Встречаются также люди с опытом военной службы, в том числе в ГРУ.

Как вы относитесь к военной операции?

Многие сотрудники «Фабрики троллей» приезжают в Санкт-Петербург из других городов или стран. Это объясняется многолетним негативным имиджем Пригожина на городском рынке труда.

Всем потенциальным сотрудникам, даже если они будут работать в ресторанах, проводят обязательный двухчасовой допрос на полиграфе «Диана-07». Его цель — выявлять потенциально нелояльных или опасных для Пригожина персонажей. Отсеивают сторонников оппозиции, людей с контактами в СМИ и силовых структурах, наркопотребителей и должников.

Опросник для полиграфа

После начала войны в стандартный набор добавили еще один вопрос — про отношение к «военной операции».

Если у испытуемого обнаруживаются переживания о войне или украинские родственники, его отбраковывает служба безопасности, даже невзирая на одобрение потенциального начальства.

Почти половина айтишников работает вчерную, без трудовой книжки, а официально оформленные сотрудники часто получают 40–60% зарплаты в конвертах, следует из документов бухгалтерии. Между собой сотрудники Пригожина обсуждают, что помимо белой зарплаты в других компаниях «есть то, чего у нас нет и не будет»: гибкое начало рабочего дня, ДМС, премии. Бывшие сотрудники также жалуются на «климат в коллективе» — в частности, взаимные интриги. Неконкурентоспособные условия работы могут объяснять низкий уровень образования среди айтишников структур Пригожина. Квалифицированные специалисты с трудом выдерживают спонтанный микроменеджмент и грубость Пригожина — многие еще до начала войны перебрались в «недружественные» страны.

Возможно, в ближайшие месяцы Пригожин сможет набрать новых, более качественных сотрудников в IT-отделы. Агрессивная пиар-кампания «Вагнера» после начала войны помогла улучшить имидж «Компании»

в глазах молодого поколения студентов IT-специальностей в Санкт-Петербурге. Например, в конце декабря 2022 года Пригожин провел хакатон ЧВК «Вагнера», в котором принимали участие талантливые программисты. Несмотря на критику в соцсетях и СМИ, многие из них не видели в этом ничего плохого. Хакатон был посвящен программированию дронов и использовался для рекрутинга — структуры «Конкорда» активно искали таких специалистов с осени 2021 года, следует из внутренних документов. Вероятно, набор шел не только для войны в Украине, но и для других проектов. Например, сотрудники ЧВК «Вагнера» уже несколько лет используют дроны и квадрокоптеры в Сирии и ЦАР, даже по халатности сожгли один из своих дорогостоящих разведывательных дронов модели «Орлан».

Отчет о потере дрона

Несмотря на санкции, сайт хакатона был размещен на облачном AWS-хостинге от Amazon и был заблокирован только после жалоб активистов.

Помимо IT-специалистов для интернет-проектов «Фабрики троллей» в 2022 году в центральном IT-отделе и главном офисе Пригожина работало более 40 системных администраторов и специалистов по «1С» — бухгалтерской системе учета. Кстати, их зарплаты выше, чем у сотрудников «фабрики». Например, начальница отдела получает на руки не 250, а 400 тыс. рублей, а ее заместительница — 300 тыс. рублей.

Столько специалистов по «1С» нужно Пригожину из-за того, что у него в управлении около 400 различных компаний — подставных юридических лиц и реально действующих предприятий с двойной бухгалтерией (официальной для налоговой и реальной для внутреннего учета).

Например, в 2015 году, после того как Пригожин получил от Минобороны подряд на обслуживание десятков военных городков, удаленный доступ в «1С» в Санкт-Петербурге был предоставлен более чем 360 пользователям из различных региональных подразделений АО «Славянка» и ГУ ЖКХ. Отличить подставные компании от настоящих было почти невозможно.

Чем занимается «Фабрика троллей»

Анализ активности «троллей» в соцсетях показывает, что активнее всего они работают там, где можно без ограничений использовать чужой контент и закупать рекламу по серым схемам.

Вот несколько примеров достаточно невзыскательных проектов «фабрики» в VK.com: новостные проекты — «Акула», «Дерзкий квадрат», «Как тебе такое, Илон Маск», «Полоса», «Трешач», «Фарш», «Склад грязи», «Искусство войны», «Сыворотка правды», «Поребрик-Сити», «ВидеоПитер», по СПб — «Мемный всадник», мультпроекты «Орел (ЧеБе)» и «Спот».

Также в бюджет заложена оплата за публикации и доступ к администрированию сообщества в ВК «Оружие России», за создание контента для проекта «Брови Брежнева».

В документах «фабрики» встречаются упоминания об оплате публикаций, ретвитов и лайков у независимых блогеров-тысячников по политической тематике в Twitter. Например, тут:

• Радио Стыдоба;
• Александр Дедуренко;
• Леонид Дегтярев;
• Митрофан Белов;
• Филипп Масловский;
• Пьяный Твиттер;
• Литература;
• https://twitter.com/vezhlivo;
• ТвДжихад;
• Новости. Как есть.

Отдельной строкой проходит оплата за услуги контент-менеджера для проектов «Актуальная Россия» и «Актуальный мир».

В Telegram «тролли» оплачивали публикации у сторонних Telegram-каналов, например «Медиатехнолог», «Как-то вот так» и «338», платили за репосты в канале «Караульный», покупают места в подборках и рейтингах, закупают услуги накрутки подписчиков.

По оценкам бывших сотрудников, сейчас на «фабрике» работает около 400 сотрудников, из которых более 30 занимаются только написанием комментариев на сайтах СМИ, еще порядка 30 человек пишут комментарии в YouTube. С 2019 года примерно 40 сотрудников направили комментировать публикации еще и в украинских СМИ. Оценочный бюджет на «фабрику» в 2022 году составлял 70–100 млн рублей в месяц без учета «спецзадач».

«Спецзадачи»

«Спецзадачи» — это дополнительные интернет-проекты, связанные с личными интересами Евгения Пригожина. В эту категорию попала, например, организация травли в интернете Любови Соболь, которая активно боролась с коррупцией в организации школьного питания — сфере бизнес-интересов Пригожина. На проект под названием «Соболиная охота» в 2019 году тратили от 700 тыс. до 1,7 млн рублей в месяц — правда, на что конкретно уходили эти деньги, в документах не сообщается.

Сюда же относится оплата информаторов, которые предоставляли структурам Пригожина информацию из штабов оппозиции в Москве и Петербурге, оппозиционных СМИ, либеральной среды и других общественных групп. В разное время штат информаторов насчитывал от 17 до 25 человек. В среднем они получали от 15 до 25 тыс. рублей в месяц.

Источник Центра «Досье» рассказывает, что куратор «спецзадач» — бывший сотрудник «РИА Новости» Илья Горбунов. С 2019 года он фактически руководит медиагруппой «Патриот», с 2020 года руководит «Фабрикой троллей» и всеми псевдооппозиционными Telegram-каналами, а также занимается дискредитацией губернатора Александра Беглова.

«Спецзадачи» сотрудников Пригожина направлены не только против оппозиционеров, но и против вполне системных персонажей. Источник Центра «Досье» утверждает, что именно Илья Горбунов инициировал сбор компромата на Александра Винокурова — зятя министра иностранных дел Сергея Лаврова. «Новая газета» рассказывала об уголовном деле против лиц, связанных с Пригожиным, которые заказали взлом сим-карты и мессенджеров Винокурова. По мнению источника, компромат нужен был для шантажа самого Лаврова.

Горбунов мог быть непосредственным руководителем администраторов Telegram-канала «Проект „Сканер“», которые были задержаны в 2022 году по обвинению в вымогательстве денег у объектов своих публикаций. Горбунов курировал Telegram-канал и помогал сотрудникам со связями в Москве. Сам «Сканер» публиковал критику российских властей, но, по словам журналиста Михаила Маглова, несколько раз менял владельцев и в итоге стал использоваться для дискредитации оппозиции.

Такие каналы — еще одно направление работы «Фабрики троллей». Свою Telegram-сетку они создавали с 2017 года, а осенью 2020 года получили одобрение Кремля на создание псевдооппозиционных ресурсов. Вопросы такой важности обычно решаются напрямую с Сергеем Кириенко, утверждает источник «Досье».

Список телеграм-каналов

Помимо федеральных Telegram-каналов Пригожин контролирует небольшую «оппозиционную» сетку в Петербурге, которая занята критикой Беглова:

• «Протестный Петербург»;
• «Площадь Восстания»;
• «Питербургская жопа»;
• «Ассамблея»;
• 1703;
• «Питерская булка»;
• «Раньше всех СПб»;
• «Склад грязи»;
• «Канал Грибоедова».

Пригожинские Telegram-каналы почти не взаимодействуют с другими крупными провластными ресурсами, например сетками Кристины Потупчик. Вся работа со сторонними каналами строится на платной основе: кто-то на «абонентской плате», кто-то получает деньги за каждую публикацию отдельно. Например, в одном из документов сотрудники Пригожина утверждают, что для продвижения проекта «ЯRus» (речь о нем пойдет ниже) они оплачивали посты в следующих каналах:

• «Как я встретил столбняк»;
• «Лентач»;
• «Только никому»;
• «Код Дурова»;
• «Антиглянец»;
• «Небожена»;
• Yaplakal;
• FemaleMems;
• «Курятник» (новости шоу-бизнеса);
• ebobo (новости шоу-бизнеса);
• «Светские хроники».

Кроме того, еще до вторжения российских войск в Украину Пригожин активно сотрудничал с «военкорами». Его сотрудники оплачивали публикации в пабликах «Антимайдан», «Сирия|Военные хроники» и у одного из самых известных «военблогеров» Yurasumy, он же Юрий Подоляка. «Военный писатель Владлен Татарский», он же Максим Фомин, тоже получал компенсацию за продвижение нужных тезисов еще в 2021 году.

Лидеры общественного мнения и каналы, распространявшие тезисы Пригожина

Другой известный военный обозреватель — Рыбарь, он же Михаил Звинчук, — пару лет назад пришел на работу в офис «Фабрики троллей» и активно продвигал свой канал за ее счет. В одном из документов того времени Звинчук числился руководителем «международного направления», где кроме него были задействованы и получали платежи еще 49 человек, включая журналиста Аббаса Джуму и военного обозревателя Бориса Рожина (Colonel Cassad). Работники «международного направления» «фабрики» писали аналитические материалы для ФАН и раскручивали тезисы «троллей» через свои Telegram-каналы:

• «Крылья войны»;
• «Lu Man: Взгляд на Восток»;
• «Брюссельский стукач»;
• «Индия сегодня»;
• «Американский номер»;
• «Центр нарушений прав человека»;
• «Пятая республика»;
• «Южный ветер»;
• «Пасечник»;
• «Байки из фавел» и другие.

Часть штатного расписания, апрель 2021 года

Из известных персон в архиве можно обнаружить погибшую Дарью Дугину. Она пришла на работу в медиагруппу «Патриот» в 2018 или 2019 году и работала там до убийства. Дугина отвечала за иностранное направление, в том числе организовывала публикации и комментарии Пригожина в турецких СМИ. В частности, по словам источника, она организовала большое интервью газете Aydınlık и фото Пригожина на первой полосе.

Первая полоса газеты. Источник aydinlik.com.tr

В бюджетах сотрудников Пригожина проскакивают платные публикации не только в соцсетях, но и в СМИ — от небольших изданий до «Литературной газеты» и «Коммерсанта». Размещение в последнем зимой 2021 года, если верить документам, могло обойтись Пригожину в 750 тыс. рублей.

Часть сметы

А чтобы публике было сложнее узнать о деятельности структур Пригожина в открытых источниках, в бюджете «фабрики» заложена оплата услуг контент-менеджера для аккаунтов в «Википедии» — написание и публикация статей.

Проекты

С технической стороны большинство веб-проектов «Фабрики троллей» непримечательны — это в основном простые сайты, собранные «на коленке» для публикации пропагандистских материалов (вроде «Фонда по борьбе с репрессиями») или «сайты-заглушки» для подставных компаний. Особняком среди них идет проект «ЯRus». Он производит и распространяет пропагандистский контент по стандартной для «фабрики» схеме, но с гораздо большим размахом.

«ЯRus»

«ЯRus» создают на деньги Пригожина с января 2019 года. Проект описывается как «патриотический аналог» «Дзена», Instagram и TikTok. Вероятно, необходимость в собственной соцсети возникла из-за массовых зачисток аккаунтов «троллей» на многих порталах. Судя по обзорам, видео заливаются со скрипом, модерация работает плохо, просмотров мало, а монетизация почти нулевая.

В 2021 году в штате «ЯRus» было 86 позиций, но работало лишь 63 человека. Общие затраты на оплату их труда — 10 млн рублей в месяц, при этом основная часть зарплат снова выплачивалась наличными. Оклад разработчиков небольшой: тестировщики проекта зарабатывают 70 тыс. рублей, а технический директор — 270 тыс. рублей в месяц. Общие расходы Пригожина на «ЯRus» на 2021 год составляли около 30–40 млн рублей в месяц в зависимости от затрат на рекламу.

В соцсети практически нет живых пользователей, а контент в основном копируется с других платформ.

Задачи для «ЯRus»

В маркетинговом бюджете была даже отдельная строка «Дублирование контента», а в штатном расписании есть несколько позиций (около 10 человек) сотрудников, занимавшихся «поиском интересных видеороликов на просторах интернета».

Штатное расписание

Значительная часть остального контента производится сотрудниками Пригожина. Для работы «блогеров» были арендованы три квартиры в Санкт-Петербурге по адресам: Богатырский проспект, 37; ул. Авиаконструкторов, 36; Приморский проспект, 22. Также в «ЯRus» планировали заказать услугу «ручное наполнение событий» от агентства Daynet.

Комментарии и лайки сотрудники «ЯRus» генерируют в две смены — 14 человек в утреннюю и 17 человек в вечернюю. Каждый сотрудник ведет по восемь отдельных аккаунтов.

Серверы для проекта арендовались у компании DataLine, входящей в Центр обработки данных «Ростелекома», для sms-сообщений использовали сервис ru, программное обеспечения для сотрудников закупали через softline.ru.

Сервисы

Для дополнительной маскировки и обхода блокировок по IP пригожинские «тролли» закупают прокси на российских сервисах Proxy6.net и best-proxies.ru.

Чтобы обмануть защиту от автоматической публикации комментариев, «тролли» закупают услуги сервиса распознавания капчи Затраты на него в 2021 году составляли от 35 до 50 тыс. рублей в месяц. Средняя стоимость разгадывания 1000 обычных капч — 35 рублей, то есть сервис позволял «троллям» писать около 1 млн автоматических комментариев в месяц (или минимум от 30 до 50 тыс. комментариев в сутки).

Для мониторинга новостей «тролли» используют «Медиалогию» — когда-то хотели купить услуги компания Игоря Ашманова «Крибрум», но не сошлись по цене.

Дополнительно пригожинцы закупают подписки на сервисы аналитики, дизайна и аудио: SMM Planer, AdSpoiler, Postingram, LiveDune, SMMbro, Telegram Analytics, Canva, onlipuit.ru, Target Hunter, Adinblog, Splice, Soundly, Envato Elements, Telemetr, Artlist, Storyblock, Simpleimage.services. Для озвучивания контента заказывают авторские голоса через Golosa24.ru.

Отзывы в магазинах AppStore и Google Play на «ЯRus» и другие приложения тоже заказывали у внешних подрядчиков — компании «Гоу Мобайл».

Лайки для VK и YouTube закупаются в сервисах накрутки z1y1x1, Youliker, ru и других. Суммарно на лайки для своих и дизлайки для оппозиционных роликов у структур Пригожина уходит 900 тыс. рублей в месяц.

Помимо услуг «тролли» постоянно закупают уже готовые аккаунты «В контакте», YouTube, Facebook, Instagram, Google и Protonmail, поскольку администрации сервисов регулярно блокируют ботов.

Технические возможности

Технические возможности структур Пригожина по проведению активных IT-мероприятий тоже достаточно ограничены — все делается силами подрядчиков. Вот пример типичной задачи: стороннему человеку за 8 тыс. рублей поручили проверить базу почти с 300 тыс. телефонных номеров из Конго на предмет привязки к мессенджеру WhatsApp.

Пример диалога с подрядчиком

Такая же ситуация повторяется и с другими странами, например в Чаде. Во внутренней переписке сотрудники Пригожина называют исполнителей «нашими хакерами», но на деле они лишь передают заказы по цепочке.

Анализ этих операций наталкивает на вывод о том, что журналисты часто преувеличивают возможности «Фабрики троллей». Многие их успешные мероприятия проводились силами внешних подрядчиков на коммерческой основе. Это работает с простыми задачами, которые можно отдать на аутсорс за небольшую плату: накрутки просмотров, лайков и дизлайков, закупки рекламу в Facebook и Instagram, перекупка готовых каналов или нагон ботов в Telegram. Если же требуются творческий подход и высокая квалификация — например, в живых англоязычных онлайн-дискуссиях в Twitter, — показывать результаты становится сложнее и приходится размахивать кувалдами. Что тут говорить, если они до сих пор активны в livejournal.com (ведут как минимум 76 аккаунтов).

Вместе с тем у «троллей» получается использовать существующую коммерческую инфраструктуру, скрываясь среди законопослушных клиентов, а зарубежные офисы с местными сотрудниками, иногда нанятыми втемную

, и международная сеть компаний позволяют продолжать свои операции.

Связь

Девайсы и секретная почта Пригожина

В результате взлома Пригожина в 2015 году стало известно, что раньше он любил пользоваться iPad — отправлял письма, писал мемуары и делал селфи.

Селфи Пригожина

Из-за повышенной секретности с американским девайсом пришлось расстаться. Но Пригожин остается верен своим старым привычкам — как и 15 лет назад, он использует органайзер Psion, работающий от батареек.

Подобным органайзером пользуется Пригожин

Такая древняя игрушка, да еще без подключения к интернету могла бы обезопасить Пригожина от утечек — если бы вся информация хранилась только там. Однако резервные копии личного органайзера Пригожина с 2012 по 2022 год, книга контактов и расписание встреч и совещаний обнаруживаются там же, где и все остальные документы, — в общей сетевой папке на сервере.

Важные серверы и «закрытая» почта

Во внутренней сети также был доступен сервер с говорящим названием SecMail — через него проходит секретная почта Пригожина. Там же находятся секретный файлообменник с названием Msec (а также secfs и secfs-old) и несколько серверов с бэкапами, включая bkpsec для особо секретных бэкапов. Часть секретной почты, зашифрованной GPG, доступна на общедоступном сервере в бэкапах Thunderbird portable edition.

Большинство этих серверов по состоянию на осень 2022 года находилось по адресу: Санкт-Петербург, Приморский проспект, 78 (возможно, какие-то бэкапы еще остались на 9-м этаже БЦ «Сенатор»). В рамках расследования убийства российских журналистов в ЦАР и других преступлений, связываемых с ЧВК «Вагнера» и Пригожиным, правоохранительные органы могли бы проанализировать эти серверы. Следствию также стоит взглянуть на NAS-сервер с названием Polit_BKP

, где, вероятно, хранятся отчеты о вмешательстве в выборы различных стран, в том числе России. Если служба безопасности их зачистит, всегда можно развернуть бэкапы. Также стоит взглянуть на пару серверов с Roket.Chat, используемых для внутренних коммуникаций.

Интернет

В Сирии, Ливии, Судане и ЦАР подразделения «Вагнера» обеспечивались спутниковым интернетом с помощью роутеров Comtech UHP, серийные номера и географические координаты некоторых из них есть в распоряжении Центра «Досье». Это оборудование стояло как на больших базах, так и на крошечных пунктах из нескольких человек. К устройствам UHP подключались роутеры Mikrotik — их серийные номера известны Центру «Досье».

Модель роутера

Схема организации связи

Спутниковые телефоны

Основной рабочей лошадкой для вагнеровцев являются недорогие спутниковые телефоны Thuraya от компании из ОАЭ. Только в ЦАР наемники используют около 50 подобных аппаратов. Кроме того, у них есть несколько трубок от компании Iridium, которыми иногда пользуется сам Пригожин.

«Закрытый» телефон, КОД

Изначально сотрудники Пригожина использовали обычные одноразовые сотовые телефоны с левыми сим-картами, выдаваемые «под задачу», но затем перешли на криптотелефоны «SMP-Атлас/2» — их сложнее прослушать. Тогда же началось внедрение и использование спутниковых телефонов.

Криптотелефон «SMP-Атлас/2». Источник: Avito

Источник Центра «Досье» рассказывает, что одноразовые телефоны не были надежны — даже у службы безопасности «Конкорда» есть несколько машин со спецоборудованием для перехвата трафика сотовых сетей. Хотя они предназначены только для чекистов, их легко найти на открытом рынке — использование ограничивается скорее легальными рисками.

По мере роста численности бойцам ЧВК «Вагнера» пришлось перейти на более дешевый и универсальный самодельный вариант криптосмартфона, который поддерживает голосовые звонки, текстовые сообщения и пересылку электронной почты и файлов. Сотрудники Пригожина называют их «закрытым» телефоном, во внутренних документах они проходят под названием VPN, KOD или КОД. Это телефоны с кастомизированной версией операционной системы Android, использующие протокол OpenVPN с самоподписанными сертификатами для создания зашифрованной сети между устройствами и центральным сервером.

В основном в качестве «закрытых» телефонов сотрудники Пригожина, включая ЧВК «Вагнера», используют Samsung — модели Galaxy A20, A20S, у некоторых — Samsung Galaxy On8 или Samsung Galaxy A31. Также встречаются Samsung S8 и Asus Zenfone 3. Все эти телефоны с двумя сим-картами.

Центру «Досье» известно свыше 500 аппаратов, которые были активны на момент убийства журналистов в ЦАР. Еще полторы сотни спецтелефонов использовали сотрудники «Фабрики троллей». После вторжения российских войск в Украину их количество должно было увеличиться пропорционально набору вагнеровцев — сейчас действующих аппаратов может быть около 1 тыс.

Диалог в секретном мессенджере между Михаилом Потепкиным и Анастасией Саутиной, помощницей Пригожина

Вот так выглядит интерфейс этого мессенджера — как и секретная почта, он работает внутри пригожинского VPN. Эта схема была бы надежной, но к центральным серверам можно получить доступ из внутренней сети «Конкорда», а она, в свою очередь, открыта практически всему интернету. И поскольку использовать коды обозначений неудобно, практически в каждом отделе пригожинских структур создаются телефонные справочники с подробным описанием, кто скрывается за каким номером, где находится и чем занимается.

Так как сотрудники службы безопасности постоянно опасаются утечек информации, то они переписывают серийные номера всех учтенных аппаратов, записывают номер и позывной каждого владельца и заставляют их расписываться в специальных ведомостях — для отчетности о проведенном инструктаже. В дальнейшем эти ведомости фотографируются, сканируются и пересылаются, в том числе по открытым каналам связи, что сводит на нет все усилия по кибербезопасности.

 

«Закрытыми» телефонами пользуются в том числе дизайнеры, видеомонтажеры и прочие пиарщики. Иногда их выдают зарубежным партнерам, например чиновникам и президенту ЦАР, или российским чиновникам Министерства обороны.

Вагнеровцы также используют служебные телефоны для просмотра порнороликов, посещения сайтов знакомств, ознакомления со стоимостью «монет различных государств» и посещения сайта Avito. Со всем этим безуспешно пытается бороться служба безопасности — о ней мы рассказывали в отдельном расследовании.

Докладная об использовании телефонов

Сама секретная связь работает плохо — на это, к примеру, жаловался вагнеровец с позывным Моторола. К тому же наемникам приходится поддерживать контакты с местным населением и другими «смежными» организациями. Поэтому они покупают местные сим-карты и неучтенные телефоны и сразу же заводят аккаунты в Telegram и WhatsApp — иногда с одобрения начальства, а иногда самовольно — для общения с родными и сослуживцами.

Рапорты

В телефонных проверках участвуют и айтишники. Служба безопасности Пригожина передает им списки телефонов, имен и дат рождения сотрудников, после чего IT-отдел ищет их в соцсетях и составляет списки — кто и когда выходил или выкладывал фотографии в WhatsApp, VK, «Одноклассники». Поиск идет через друзей и родственников, по дате рождения и городу — как в настоящем журналистском расследовании. Нарушителей заставляют удалить и зачистить соцсети под угрозой больших штрафов и увольнений. Типичное примечание в отчете выглядит так: «Повторно. Совпадают фамилия, день, месяц рождения, привязка страницы к номеру телефона, в друзьях супруга (имя изъято. — ЦД), СШГ «Кэп»».

Статистика проверки соцсетей

К 2020 году на 2400 проверенных телефонов приходилось около 50 активных мессенджеров.

Сейчас большинство из зафиксированных в проверках страниц удалено, хотя некоторые пользователи мессенджеров до сих пор активны и отвечают на звонки сотрудников Центра «Досье».

Локальные симки

Для работы локальных «фабрик троллей» сотрудники «Лахты» закупают большое количество местных сим-карт для регистрации аккаунтов в соцсетях — это происходит во многих странах. Например, так они поступали в Эстонии, ЦАР, Сирии, Судане, Франции и других странах. Интересно, что вагнеровцы массово провозят с собой за рубеж российские сим-карты, и, конечно, это должно быть заметно для местных операторов.

Ноутбуки

Помимо более-менее стандартных телефонов у сотрудников ЧВК «Вагнера» также есть ноутбуки разных моделей — в основном недорогие HP, Lenovo и Asus за 10–30 тыс. рублей.

Судя по метаданным файлов, ноутбуки работают под управлением различных версий Windows, иногда встречаются даже пиратские копии. В качестве антивируса было замечено использование бесплатной версии Avast.

Типичный отчет об оборудовании на руках сотрудников «Вагнера» выглядит так:

Такие отчеты регулярно составляются по каждому подразделению, но это не спасает от наличия неучтенных устройств.

Внутренние системы

Во внутренней сети Пригожина доступно несколько сотен серверов — физических и виртуальных, среди которых значительное количество физических серверов «1С», а также целый кластер «виртуалок» «1С». В какой-то момент сотрудникам «Конкорда» даже пришлось зарегистрировать собственного франчайзи «1С» (на подставную компанию ООО «Вертикаль»), чтобы получить скидку на бесчисленные лицензии. В сопроводительных документах пригожинские айтишники волновались, что отсут

Я все це давно написав і дуже не хотів публікувати. Бо ж у такий важкий час треба передусім піднімати дух, а не говорити неприємні речі. Але й промовчати також не можна.

«Виграти війну, програти мир» — цю формулу вже кілька місяців активно використовує понад десяток українських політологів та журналістів; мені не вдалося встановити авторство, хоча, схоже, хронологічно вперше формула прозвучала з вуст Девіда Вільямса, який перефразував вислів з виступу Урсули фон дер Ляєн на конференції з відновлення України в Луґано, а вона походить аж із доктрини Трумена 1947 року.

При прогнозуванні майбутнього завжди в полі зору з'являється так званий інерційний сценарій — найбільш ймовірний сценарій, який настає, якщо суб'єкти нічого не роблять, аби перейти на інші, кращі, бажаніші, менш імовірні сценарії, які потребують активного втручання.

Я хочу, щоб ми усвідомили інерційний сценарій.

У мене нема сумнівів щодо нашої перемоги у війні. Там також не все просто (росія зазнала поразки, але Україна ще не перемогла, і нині росія робить все можливе, щоб поразка була взаємною, бо це виправдовує її власну поразку; детальніше описано тут). Але на війні принаймні зрозуміло, що робити, і не лише на тактичному рівні (ЗСУ б'є ворога, весь народ підтримує й допомагає), а й на рівні стратегії (див. Маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги»). Отже, робимо що треба й наближаємо нашу перемогу.

З цієї точки дивимося далі. Який стан справ маємо одразу після перемоги?

1. Ми перемогли. Перехід від війни до миру набагато складніший за перехід від миру до війни. Країна втратила сотню тисяч кращих людей. Країна лежить у руїнах, деякі міста зруйновані вщент, в окремих регіонах справжня гуманітарна катастрофа. В бюджеті величезна діра, адже економіка сильно скоротилася. Наші найкращі люди, військові повертаються додому виснажені, в першому пріоритеті для них відновлення здоров'я й облаштування. Так само виснажена значна частина активної меншості тих, хто невпинно працював на перемогу в тилу. Все суспільство уражене важкою травмою.

2. Реформи не зроблені — вони «не на часі», та ніхто особливо й не збирався їх робити. Україна не виконала взяті на себе зобов'язання, відповідно не отримує ні достатніх грошей на відновлення від міжнародних партнерів та донорів, ні членства в Євросоюзі. Українська політична верхівка наполягає і на грошах, і на членстві ("спочатку євроінтеграція, потім реформи", "переможців не судять", "ви нам винні, бо ми вас врятували" тощо), але міжнародних партнерів ця риторика не переконує. По-перше, вони не забули численні попередні обмани. По-друге, вони бояться появи нової когорти олігархів, що постануть на розкраданні їхніх грошей, а їм потім відповідати перед своїми виборцями. По-третє, нікому в ЄС не потрібна велика країна, яка є проблемою, а не можливістю.

3. Відновлення країни поставлене на паузу. Завершення воєнних дій і воєнного стану актуалізує питання про повернення чи неповернення тих, хто виїхав: європейські уряди будуть м'яко виштовхувати тих, хто не вкорінився, та стимулювати вкорінюватися тих, хто може (адже всім потрібні освічені працьовиті люди). Перед мільйонами сімей стоятиме вибір: жінки з дітьми повертаються додому до чоловіків чи чоловіки приєднуються до своїх сімей. Рішення ухвалюватиметься відповідно до оцінки ситуації на той момент.

4. В Україні нема достойно оплачуваної роботи, адже робочі місця у приватному секторі потребують приватних інвестицій, а державний сектор і так перевантажений. Умови для створення власного бізнесу не витримують порівняння з сусідами (значна частина бізнесів вже релокована в країни центральної та східної Європи). Школи та лікарні, без яких життя неможливе, відновлюються в мінімальних обсягах. Щойно звільнені території і вщент зруйновані міста потребують величезних коштів просто для початку життя. Інфляція, втримана у 2022-2023 завдяки міжнародній допомозі, починає розкручуватися — адже за відсутності донорських грошей на відновлення держава буде вимушена включити друкарський верстат, щоб відбудувати хоча б критичну інфраструктуру.

5. Ситуація погіршується, але не викликає протесту: в Україні зазвичай протестують проти несправедливості, а не проти погіршення умов життя, і стається це внаслідок раптових подій, а не повільного "варіння жабки на слабкому вогні". Та й нема кому протестувати: активна меншість виснажена, а ще, можливо, розколота штучними чварами. Підконтрольні медіа та дописувачі соцмереж клеймлять будь-яку критику влади як підрив національної єдності. До речі, російська пропаганда також нікуди не поділася, навіть якщо росія вже починає колапсувати під впливом військової поразки.

6. Контроль над всіма правоохоронними органами (включаючи антикорупційні), над парламентом та медіа належить одній невеликій групі людей. Олігархи, які зазвичай в українській історії підтримували політичний плюралізм заради власних інтересів (і тим самим в окремих випадках грали позитивну роль), внаслідок війни фактично зійшли зі сцени. Реформа децентралізації відкочується назад, місцеві лідери поставлені перед вибором: присягнути центральній владі чи бути репресованими, принаймні обмеженими у можливостях та облитими брудом, і вже точно не маючи ресурсів на відновлення.

7. Політична верхівка отримує повний контроль над життям в розореній країні й не розуміє, що задля відновлення треба цим контролем частково поступитися. Діалог між українською владою та міжнародними партнерами нагадує діалог між автопілотом та автовідповідачем. В кращому випадку євроінтеграція рухається за сценарієм "Дитячий садок", хоча правильно було би назвати його "Orban.ua" — ми стаємо схожими на велику Угорщину, де формально є демократія, вільний ринок та верховенство права, а фактично контроль над політикою, економікою та медіа зосереджений в руках одного клану, який протиставляє свою країну Європі та роздає трохи грошей вдячним патерналістам обмін на незмінну підтримку (ймовірність, що таку країну радо приймуть в ЄС, невелика). В гіршому випадку маємо російський по суті сценарій "Вбити дракона і стати драконом", що означає посмертну перемогу путіна.

8. На цьому тлі згортаються ключові реформи попередніх років, а люди, що їх втілювали, ризикують потрапити до в'язниці (подібні кейси добре відомі від початку 2023). За кулісами цієї сцени стоять персонажі, близькі до російських спецслужб (всі прізвища відомі). Корупційна вертикаль замикається нагорі, антикорупційні органи під контролем, наглядові ради зруйновані, громадські організації або куплені (не завжди за гроші, часто за доступ до медіа та у владні кабінети), або виштовхані на маргінес. Придворні позитивні блоґери пояснюють народу простою мовою, чому так і треба.

9. Найбільш політично небезпечною групою є популярні військові та волонтерські лідери. Найпопулярніші та найактивніші з них "знімаються з дошки" кримінальними процесами щодо перевищення повноважень, порушення правил та ухвалення рішень, що завдали матеріальних збитків державі (думаю, ви прекрасно розумієте, наскільки в час війни офіцери та генерали перевищували повноваження, а волонтери порушували правила). Виснаження суспільства, величезний незадоволений запит на справедливість та усвідомлення масштабу наших втрат вимагають помсти хоч комусь. Протести маргіналізуються, заяви про вищість правосуддя над справедливістю в умовах низької правової культури не чутні.

10. Оскільки міжнародні партнери не надали ні грошей, ні членства в Євросоюзі, народу оголошується, що Захід нас кинув, злив й обманув. Ця зрозуміла й очевидна теза добре пояснює бідність та розруху, безробіття та зростання цін. Наступні 25 років українці переживають гостру образу за таку поведінку Заходу. Ми перетворюємося на націю ображених переможців, нездатну зробити висновки (їх роблять або переможені, або успішні переможці). Тут приходить Китай із дуже вигідними пропозиціям кредитів… Західні інтелектуали мудро качають головами, повторюючи фразу "Україна ніколи не змарнує шансу змарнувати всі шанси". Так минає покоління. Все, що буде після цього, — то вже інше покоління, інша історія.

Особливість інерційних сценаріїв (нагадаю, інерційний — це найбільш ймовірний сценарій, який настає, якщо суб'єкти нічого не роблять) завжди полягає в тому, що вони сформовані трендами, які дуже добре проглядаються. Це ж альтернативні сценарії формуються активними діями суб'єктів, непоміченими чи новими трендами та "чорними лебедями" (джокерами), а інерційний завжди добре видимий. Божі млини мелють повільно, і через це раптових подій майже не буває — все, що сталося з нами протягом десятків років, було передбачено тими, хто спостерігав за трендами.

Тому, якщо вам не подобається написане, варто спочатку пройтися по пунктах і спитати себе, з якими конкретно пунктами ви не згодні через те, що описані там тренди ви заперечуєте. І потім оцінити, наскільки ваші заперечення впливають на всю картину. І подумати, що саме ви можете зробити.

Зазвичай інерційний сценарій нікому не подобається, викликає відразу й огиду. Для того він й існує, щоб мотивувати до його відвернення. Адже хороші (бажані) сценарії потребують наполегливих та скоординованих зусиль активної меншості — тих соціальних сил, які здатні подивитися в майбутнє й діяти заради його поліпшення. Активна меншість завжди визначає напрямок розвитку, а пасивна більшість — його швидкість. Але активна меншість може бути виснажена, розпорошена, розколота, обезголовлена, принижена, витіснена з публічного простору. І тоді інерційний сценарій майбутнього розгортається так, як його формують потужні тренди сьогодення.

Було би правильно завершити текст закликом до спільної роботи та нарисом плану дій, щоб перейти з рейок інерційного сценарію на бажаний. Але я тут поставлю крапку. Бо ми ще не пройшли етап усвідомлення, не дійшли до етапу, коли розуміння стану справ спонукає до рішень та дій. Пам'ятаєте цикл полковника Бойда "спостереження — оцінка — рішення — дія"? Щоб відсахнутися від прірви, треба спочатку в неї зазирнути. Ласкаво просимо, зазирайте.
Валерій Пекар

Як українців (не) попереджали про російське вторгнення
Рустем Халілов, УП — 20 лютого 2023

Колаж: Сергій Корнієнко

"Накопичених сил та засобів для широкомасштабної операції із ціллю захоплення всієї чи значної частини України – недостатньо. Тому в найближчій перспективі прогнози щодо ймовірності таких сценаріїв не підтверджуються. Мало того, ми вважаємо, що такі сценарії є малоймовірними в осяжному майбутньому", – саме такий висновок експертів Центра оборонних стратегій за 12 днів до початку цієї операції публікувала УП. 

Пояснення були цілком логічні: Росія не назбирала біля кордонів необхідної кількості військ, ще не спостерігалося суттєвих заходів зі створення стратегічних резервів та відмобілізування (доукомплектування), та й невійськові складові такої операції мали б надзвичайно негативні наслідки для РФ. 

Фундаментом цього висновку був здоровий глузд. Було зрозуміло, що Україна не підкориться. Що український спротив не допустить успішного російського бліцкригу. Що міжнародна ізоляція та санкції завдадуть Росії удару, який відкине її розвиток на десятиліття – і що Путін це чудово розуміє. І, зрештою, не міг він не розуміти й іншого – невдале вторгнення в Україну може зруйнувати його режим. 

Шкода, що Путін читав не цю статтю, а папери з казками про українців, які радо вітатимуть російських "визволителів".

Шкода, що експерти апелювали до раціональності диктатора. Вони не припускали, що Путін просто не здатний адекватно оцінити настрої та волю українців, які об'єднаються проти ворога. І що, розраховуючи на швидку перемогу, він не вірить, що так само, з більшою чи меншою мірою участі, проти Росії зможе об'єднатися і Захід.

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення УП згадує, чим жили українці, коли ворог накопичував сили для масованої атаки, як західні партнери вірили в ескалацію війни більше, ніж українська влада, і як сталося, що наступ, про який попереджали місяцями, став несподіванкою для значної частини українського суспільства.

Зміст

Листопад 20211

Грудень 20212

Січень 20223

Перша половина лютого 20224

Останній тиждень перед вторгненням5

 

Листопад 2021

"Це не навчання. І це не схоже на військові тренування. Щось відбувається", – директор програми досліджень Росії в аналітичній групі CNA Майкл Кофман ділиться підозрами з журналістами "The Washington Post".  

30 жовтня 2021 року видання публікує матеріал про те, що все більше російських військ концентрується на кордоні з Україною.

В листопаді подібні попередження з'являються частіше. Видання "Politico" оприлюднює супутникові фотографії, зроблені 1 листопада американською аерокосмічною компанією Maxar Technologies. На них – скупчення бронетанкових частин, танків та самохідної артилерії разом із наземними військами за 250 кілометрів від кордону з Україною – в районі російського міста Єльня.

Військова техніка в Єльні, Росія – Politico

А в інтернеті з'являється все більше фото та відео з пересуванням російської техніки на захід.

Блогери CIT перевірили відео з ешелоном танків, які везуть в Крим

Що каже українська влада

Деолігархізація, "вагнергейт", день народження Єрмака, "держпереворот Ахметова", епідемія коронавірусу… Володимир Зеленський збирає велику щорічну пресконференцію, і можлива війна з Росією – тут лише одна з багатьох тем, не найголовніша. Президент каже, що ймовірність ескалації є щодня, і Україна до неї готова, проте російських військових біля українських кордонів менше, ніж було навесні.

Те, що військ менше, ніж виявили ЗМІ, стверджує і секретар РНБО Олексій Данілов. Матеріали західних медіа про ймовірну концентрацію російської армії він називає свідомою дезінформацією суспільства. За три тижні, зустрічаючись із делегацією США, Данілов висловить упевненість: Росія стягує війська до кордону з Україною, щоб максимально підняти ставки в можливих переговорах.

На початку листопада відео і фото в інтернеті про перекидання військ вважають елементом ІПСО і в Головному управлінні розвідки (хоча сам термін ІПСО ще не набув широкого вжитку). Проте за три тижні очікування розвідників зміняться. І от вже керівник ГУР МО Кирило Буданов попереджає, що Путін готується атакувати Україну наприкінці січня – початку лютого. На його думку, наступ, ймовірно, включатиме авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з десантними ударами на сході, десантними нападами в Одесі та Маріуполі та меншим вторгненням через Білорусь.

Прогнози українських розвідників щодо ймовірної атаки Росії. Фото Military Times

Що кажуть західні партнери

Концентрація російських військ на кордоні з Україною – це зовсім не блеф, впевнений генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він проводить зустрічі з главами МЗС країн НАТО та з іншими європейськими лідерами, щоб обговорити цю ситуацію. "Слід припускати можливість, що Росія знову розглядає варіант застосувати силу. Ми можемо сподіватися на краще, але ми маємо бути готовими до найгіршого", – наголошує Столтенберг.

До речі, в Україні більшає прихильників вступу до НАТО – таких 58% (для порівняння, у березні 2014-го було 34%).

Результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", листопад 2021

Розвідка США ділиться даними з європейськими союзниками, згідно з якими РФ розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків. Директор ЦРУ вирушає до Москви з попередженням, що Сполучені Штати стежать за ситуацією. Володимир Зеленський тисне руку Джо Байдену в Глазго.

Менш ніж за два тижні керівник Офісу президента Андрій Єрмак та глава МЗС Дмитро Кулеба відвідають Держдепартамент у Вашингтоні. І один з високопоставлених чиновників зустріне їх зі словами: "Хлопці, рийте траншеї!". Українці зажадають подробиць майбутньої атаки, проте їх не буде.

Майбутній кавалер українського ордену Свободи, а поки просто британський прем'єр з дивною зачіскою Борис Джонсон попереджає сусідів з материка, що Заходу незабаром доведеться обирати між залежністю від російського газу та захистом України. 

Нову збройну агресію Росії припускає і польський прем'єр Матеуш Моравецький. Листопад – це місяць напруженості між ЄС та Білоруссю: Лукашенко зігнав до західного кордону своєї країни мігрантів, а Польша (і меншою мірою Литва) намагаються не пропустити їх на свою територію. На думку Моравецького, цією кризою Кремль хоче відволікти Європу від планів Путіна щодо України.

Міністри закордонних справ країн ЄС виступають із заявами на підтримку України, і найбільше виділяється глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Він не боїться назвати Росію нестерпним сусідом, бачить у ній сповзання в авторитаризм та лякає Кремль надзвичайно серйозними наслідками в разі нових порушень українських кордонів.

Адміністрація Байдена може відправити додаткову зброю в Україну, пише CNN. А українські війська тим часом вже випробовують "Джавеліни" на полігоні "Широкий лан".

На тлі загроз з боку Росії Україні можуть допомогти не тільки зброєю. Таблоїд "The Mirror" пише, що Велика Британія готова перекинути в Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення. "Їхнє спорядження запаковано, і вони готові полетіти в Україну і або приземлитися, або висадитися з парашутом", – ділиться видання, посилаючись на свої джерела. 

На джерела посилається і The Globe and Mail, коли інформує, що сотні своїх військових для підтримки України може відправити Канада.

В середині лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії, США, Велика Британія та Канада поспіхом вивезуть з України своїх військових інструкторів.

А що там Росія

У Путіна знов і знов, і знов обіцяють не нападати на Україну і називають інформацію про підготовку нової агресії істерикою.

Чим в цей час живе Україна

• Кілька днів листопада Україна – друга в світі за добовою смертністю від COVID-19
• Зеленський очікує на держпереворот за можливою участю Ріната Ахметова
• Ексспікер Дмитро Разумков росте в рейтингах та збирає під парасолю нардепів
• Нардеп Гео Лерос з трибуни ВР показує середній палець президенту
• Вагнергейт: Єрмака звинувачують у тому, що це він переніс проведення спецоперації щодо "вагнерівців" і тим самим зірвав її
• Виходить розслідування про ювілей Єрмака та його гостей, яких привозили на свято на гелікоптерах, закуплених для потреб ДСНС у Франції.

А чим зайнятий один пересічний українець

А чим жив у цей час звичайний, аполітичний українець? Ми попросили згадати про свої сто днів перед початком повномасштабного російського вторгнення жителя Київської області, підприємця Романа Власенка.

Підприємець Роман Власенко. Фото: facebook-сторінка Р.Власенка

"Останні місяці перед російським вторгненням були наповнені роботою. Усі бізнес-проєкти, якими я займався останні два роки, спрацювали одночасно.

Я не відчував ані тривоги, ані побоювань у зв'язку з подіями біля наших кордонів. У листопаді я дізнався, що до Чорногорії поїхав мій друг. Він сказав, що в Україні щось страшне і краще в цей час бути за кордоном. Я не повірив. 

Загалом суспільно-політичне життя для мене перебуває десь на периферії моїх інтересів. Після потрясінь 2014-го минуло шість років, поки зацікавленість політикою відійшла далеко на периферію".

Потрясіння 2014 року – це насамперед окупація Криму, де на той момент жила родина Власенків. Бізнес і налагоджене життя з появою "зелених чоловічків" відійшли на другий план – Власенки вирішили, що не хотіли б жити на землі, де панує Росія, і переїхали на материк.

 

Грудень 2021

Дві третини країни включно з Києвом – такий план-максимум Кремля із захоплення України публікує німецьке видання "Bild". Висновки ґрунтуються на оцінках кількох людей з НАТО та служб безпеки, які змогли побачити деякі з можливих планів нападу Росії. Один із співрозмовників видання стверджує, що остаточного рішення Путін ще не ухвалив, проте, якщо атака станеться, то наприкінці січня – початку лютого.

Одні джерела пророкують одночасну атаку з Криму та ОРДЛО. Інші – що наступ відбудеться в три етапи (третій етап – атака з півночі). "Українці будуть боротися, але вони не зможуть протистояти великій атаці росіян", – наводить "Bild" коментар одного з високопосадовців.

"Bild" зі схемою планів атаки в три етапи

Що каже українська влада

"Ми не зможемо зупинити війну без прямих перемовин із Росією, і наразі це визнали всі. Всі зовнішні партнери та деякі внутрішні це не визнають", – каже Володимир Зеленський у щорічному зверненні з трибуни парламенту. За десять місяців він підпише указ, в якому констатується неможливість проведення переговорів з Путіним.

Київ просить у Вашингтона системи протиповітряної оборони, зокрема комплекси Patriot. За інформацією CNN, в Білому домі побоюються, що Кремль сприйме надання комплексів як провокацію. Знадобиться рік і сто тисяч вбитих російських військових, перш ніж така готовність з'явиться.

Міністр оборони Олексій Резніков не виключає, що Росія дійсно може наростити війська до 175 тисяч осіб (на початок грудня їх було близько 90 тисяч), і найбільш імовірним часом для військової ескалації з боку Росії вважає кінець січня. Він закликає партнерів надавати Україні не лише оборонне, а й наступальне озброєння.

Секретар РНБО Олексій Данілов і далі стверджує, що серйозного ризику широкомасштабного вторгнення Росії наразі немає. Він каже і про фізичну неможливість цього ("Є певні розрахунки, є період підготовки, період часу… який вони мають витратити"), і про те, що військ біля кордону для наступу недостатньо (на думку Данілова, Кремлю потрібно буде сконцентрувати не 90 тисяч військових, а 500-600 тисяч). 

"Ми не могли нашому суспільству сказати відразу, що завтра буде війна. Це було неприпустимо, тому що це була одна із тактик РФ, щоб у нас тут почався хаос", – пояснить свою публічну позицію Данілов вже після початку повномасштабного вторгнення. 

Українське суспільство теж розділилось у своїх очікуваннях. Половина українців сприймає накопичення російських військ біля кордонів як реальну загрозу вторгнення.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, грудень 2021

Що кажуть західні партнери

Це місяць вмовлянь Путіна. 

Байден телефонує у Кремль двічі, і друга розмова коротша за першу. Путін вимагає юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку. Байден попереджає, що в разі вторгнення в Україну Вашингтон готовий на кроки, які не робив в 2014 році.

Дзвонили Путіну і Борис Джонсон з Еммануелем Макроном – меседжі звучали ті ж самі. У Стокгольмі держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Сторони залишились на власних позиціях.

А от хто змінив позицію – то це окремі країни ЄС. За тижні постійних дипломатичних контактів та обміну розвідданими США змогли переконати деякі раніше скептично налаштовані столиці, що Росія може незабаром ввести війська в Україну, пише "Financial Times". Хоча Німеччина, незважаючи на зміну канцлера з Ангели Меркель на Олафа Шольца, все ще має великі сумніви щодо агресивних планів РФ.

Німеччина, США, Франція, Італія і Великобританія публічно виступили за відновлення переговорів Росії з Україною у Нормандському форматі. А Європарламент у резолюції пригрозив РФ відключити SWIFT у разі нового вторгнення (1 березня 2022 для декількох російських банків SWIFT дійсно заблокують).

Американська розвідка попереджає про плани Путіна атакувати Україну з кількох фронтів за участю до 175 тисяч військовослужбовців. 

"The Washington Post" публікує документи американської розвідки, які свідчать, що російські війська зосереджуються в чотирьох місцях: поблизу Єльні, у Воронезькій і Ростовській областях та в окупованому Криму.

Російські плани передбачають наступ на початку 2022 року – WP

А що там Росія

Тим часом Росія продовжує накопичувати війська біля кордонів – це видно з супутникових знімків, опублікованих Reuters.

РФ розпочинає військові навчання в Південному військовому окрузі, що межує зі східним кордоном України. 

Володимиру Путіну на одній з пресконференцій ставлять запитання про те, чи планує Росія нападати на Україну, і він ухиляється від прямої відповіді.

Зате цього не виключають 75% росіян – відповідне опитування проводить Левада-центр.

Чим в цей час живе Україна

• Кожен третій українець готовий чинити опір Росії зі зброєю в руках
• В Україні виявили штам "Омікрон"
• Стартувала єПідтримка – тисяча гривень для повністю вакцинованих громадян
• Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму
• Скандал навколо серіалу Netflix: створили "карикатурний образ українки".

А чим зайнятий один пересічний українець

"Ми готуємося до Нового року. У моєї дружини Тані незвично багато роботи. Вона адміністратор в алкогольному магазині і має дуже багато роботи до самого 31 грудня. Я теж дуже завантажений. Але ми гуляємо, дивимося кіно…

Перед новим роком ще був мій день народження. Але все дуже скромно, всі гуляння будуть на канікулах, в січні. З "провісників чогось поганого", за словами дружини, була тільки новорічна ялинка, що впала з усіма іграшками".

Тікаючи від Росії в 2014 році, родина Власенків – сам Роман, дружина і двоє дітей – оселилися у Ворзелі, це Бучанський район Київщини. Позичили в знайомих гроші та купили половину будинку. Нюанс, який стане для них вкрай важливим лише в лютому 2022-го – в цьому будинку не було підвалу.

Роман Власенко з родиною. Фото: facebook-сторінка Р.Власенка

 

Січень 2022

Суспільство вже живе очікуванням нового витка російської агресії. 

Українське керівництво розглядає три варіанти розвитку подій. 

Перший: гібридна агресія, коли Росія не вводить війська, але підбурює суспільство за допомогою інформаційно-психологічних кампаній та вдається до кібератак на критичну інфраструктуру України. 

Другий варіант: точкові удари по командних пунктах армії, складах з "Байрактарами" або навіть по українській столиці – нібито Київ може на певний час втратити контроль над країною і це її розколе. 

Останній варіант: військове вторгнення з кількох фронтів.

На питання про те, які це можуть бути фронти, відповідають нові супутникові знімки, з яких видно, що Україна оточена з трьох боків.

За оцінками The New York Times, Кремль розробив операцію із залученням 175 тисяч військових

Журналісти-розслідувачі знаходять і верифікують матеріали, в яких говориться про нові перекидання російської техніки до кордону з Україною.

CIT: Росія перекидає "Іскандери" до кордону з Україною

Що каже українська влада

Володимир Зеленський виступає зі зверненням до українців, яке йому довго потім згадуватимуть опоненти. 

Він просить не панікувати через чутки про можливе російське вторгнення та обіцяє: в травні, як завжди, будуть сонце, вихідні і шашлики. "Я впевнений, що у новорічному зверненні скажу: "Дорогі українці! Ну я ж говорив? Ми молодці!" – прогнозує він.

Двічі за цей місяць Зеленський розмовляє по телефону з Байденом. Посилаючись на джерела в українській владі, CNN повідомляє: останнього разу президенти посперечалися про те, наскільки серйозною є загроза російського вторгнення. Мовляв, Байден був впевнений, що вторгнення відбудеться, а Зеленський наполягав, що загроза від Росії "небезпечна, але не однозначна". 

В Міністерстві оборони України доповідають: Росія за місяць збільшила присутність військ на кордонах на 20 тисяч осіб, разом із морською та авіаційною компонентою – це близько 130 тисяч. Але і цього недостатньо для повноцінного наступу.

Деякі регіональні політики також впевнені, що загрозу перебільшено. "Я вважаю, що війна сьогодні лунає тільки з телевізора, і ми чуємо десь з видань, інтернет-видань, десь політологи цю тему обговорюють жваво, але я не вважаю, що є така серйозна загроза для нашого міста", – каже міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

Зруйнований Маріуполь. Фото Reuters

Зовсім по-іншому ситуацію сприймає головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. "Мені, як людині військовій, не подобається ця цифра у 100 тисяч. Повірте мені, що післязавтра ця цифра може скласти 210 тисяч, а ще через тиждень – 780 тисяч, у Російської Федерації є для цього всі можливості, – каже він. – Сьогодні я доводив до наших партнерів по НАТО, що це не ілюзія, це реальна загроза".

В публічній площині українська влада звертається до закордонних партнерів: санкції проти Росії треба вводити на випередження – в разі вторгнення вони вже не спрацюють. В Держдепі США відкидають цю ідею – "втратиться ефект стримування".

Що кажуть західні партнери

В України поки немає шансів вступити до НАТО, проте ніхто не може позбавити її права цього прагнути. 

Росія передає США проєкти двох документів про так звані "гарантії безпеки", яких Путін вимагає від США (один договір двосторонній – США-РФ) та країн НАТО. В них Кремль вимагає від Альянсу взяти на себе зобов'язання, що виключають подальше розширення НАТО, зокрема приєднання України. 

Захід ці пропозиції відкидає. "Ми маємо бути готовими до того, що діалог (з Росією – УП) не вдасться", – попереджає Єнс Столтенберг.

До Києва таємно прилітає директор ЦРУ Вільям Бернс та відкрито – держсекретар США Ентоні Блінкен. Один з варіантів, про який попереджають США: Росія може здійснити фейкову атаку на російських військових, звинуватити в цьому Україну і цим пояснити повномасштабне вторгнення до сусіда.

Борис Джонсон, спираючись на дані розвідки, заявляє: Росія має план блискавичної війни на території України і хоче швидко захопити українську столицю. Потенційним кандидатом, якого Москва прагне привести до влади в Києві, британське МЗС називає екснардепа Євгена Мураєва. 

Британія відправляє до України протитанкову зброю і робить це, оминаючи повітряний простір Німеччини.

Цей маршрут – в обхід Німеччини – добре ілюструє позицію Берліна щодо можливого російського вторгнення. Берлін забороняє продаж своєї зброї Києву та відмовляє іншим країнам в передачі німецької зброї Україні. 

Показовим стає висловлювання командувача ВМС Німеччини віцеадмірала Кай-Ахім Шьонбаха про те, що Крим в Росії назавжди, а Путін просто хоче поваги. І хоча Шьонбах після цих висловлювань втратив посаду, ситуація яскраво демонструє погляди частини німецького суспільства. 

Ще один зразок німецької політики: згода Берліна передати Україні 5000 військових шоломів, тоді як Україна просить Німеччину про летальну зброю.

А що там Росія

Москва продовжує концентрувати війська біля західних кордонів та в Криму. В Женеві проходять переговори США та Росії щодо гарантій безпеки, але прориву, як і очікується, немає. 

В Держдумі РФ з'явився проєкт звернення, в якому Путіна просять визнати "ДНР" та "ЛНР".

Чим в цей час живе Україна

• Загроза вторгнення обговорюється в суспільстві все активніше
• Добові антирекорди із зарадження COVID-19
• Повернення Порошенка з Європи, суд та рішення про особисте зобов'язання
• Трагедія в Дніпрі: строковик розстріляв караул нацгвардійців
• Україна переживає глобальну хакерську атаку на сайти Кабміну та на "Дію".

А чим зайнятий один пересічний українець

"На початку місяця відпочивали з дітьми, гуляли новорічною Бучею, ходили на ковзанку, гуляли в Києві.

Вже з 9 числа знову розпочалася робота. У мене три великі проєкти, кожен із яких вимагає багато уваги. Січень пролетів дуже швидко. До того ж у мене дуже неприємно і надовго зламалася машина.

Повідомлення про "концентрацію військ", "навчання" викликали роздратування. Не пам'ятаю, може, це було і в січні, я дізнався про навчання з цивільної оборони на підприємствах".

Велика завантаженість роботою – це, зокрема, з тієї причини, що треба віддавати взяті на купівлю будинку гроші. Роками це відчуття заборгованості буде тиснути на Романа. І позбудеться він його зовсім скоро – поверне останню частину свого боргу 23 лютого 2022 року.

 

Перша половина лютого 2022

Росія вже перекидає до кордону з Україною не тільки військових, але й бійців Росгвардії – відповідні докази знаходять у соцмережах розслідувачі з Conflict Intelligence Team. Подібне переміщення – ще одне зі свідчень того, що РФ готується до широкомасштабного наступу.

"Слід зазначити, що подібне перекидання військ нацгвардії є досить нехарактерним" – СІТ

На свіжих супутникових знімках видно, що Росія розгортає нові намети й збільшує кількість військової техніки біля кордону.

Німецький таблоїд "Bild", посилаючись на дані розвідки, розповідає про плани Кремля. На першому етапі планується оточити і захопити великі українські міста. На другому – скликати маріонеткову "Народну Раду" замість Верховної Ради. Третій етап передбачає знищення руху опору та створення таборів, в які кидатимуть українців, не згодних з російською окупацією.

Що каже українська влада

Президент підписує указ про збільшення грошового забезпечення військових (не нижче 3-х мінімальних зарплат) і збільшення чисельності ЗСУ на 100 тисяч осіб. А головним внутрішнім ворогом визначає паніку. 

"Я вважаю, що на сьогодні в інформаційному просторі забагато інформації щодо глибокої повномасштабної війни з боку РФ. Навіть вже кажуть відповідні дати. Сьогодні найкращим другом для ворогів є паніка в нашій країні, і вся ця інформація, яка допомагає тільки паніці, не допомагає нам", – пояснює Зеленський під час поїздки на Херсонщину.

За день до того CNN виходить з матеріалом про те, що влада США навмисно оприлюднює дані розвідки щодо ситуації навколо України, щоби віднадити Росію від збройного нападу.

Низькою вважає ймовірність російського вторгнення Олексій Резніков. На думку міністра оборони, наступ з білоруської сторони має найменший рівень ризику, а найбільш імовірний сценарій розвитку російської агресії – це дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні, зокрема проведення мітингів.

Що кажуть західні партнери

Кремль розглядає дев'ять можливих варіантів військового вторгнення і планує захопити Київ за два дні. Про такі плани розповідає американський телеканал NBC News з посиланням на джерела в розвідувальних агенціях США. 

Інформацію про те, з яких боків може піти у наступ російська армія, канал ілюструє картою.

Військові підрозділи одночасно заходять з різних сторін, щоби оточити українські війська – NBC News

Лідери Франції, Польщі та Німеччини обговорюють у Берліні ситуацію щодо російської ескалації навколо України та доходять до висновку: задля миру потрібні переговори. 

Вони й були – у Берліні за закритими дверима майже 9 годин говорили політичні радники лідерів країн "нормандської четвірки", але – безрезультатно. 

Знов зідзвонилися Байден з Путіним, і Білий дім знов попередив Кремль про наслідки від нового вторгнення. Після розмови Байден зателефонував Зеленському і пообіцяв швидку та рішучу реакцію США на можливу агресію РФ.

Спецслужби США оприлюднили термінове попередження союзникам по НАТО, що вторгнення може відбутися 16 січня. За день до очікуваної атаки президент США виступив зі спеціальним зверненням щодо України. Байден повідомив, що Росія зосередила поруч з українськими кордонами 150 000 військових і що вторгнення все ще можливе. 

"Міноборони РФ сьогодні повідомило, що деякі військові частини залишають позиції поруч з Україною. Це була б гарна новина, але є ознаки, що їхнє розташування залишається загрозливим", - наголосив Байден.

Борис Джонсон на початку 2022 року побував у Києві і поділився своїм баченням того, як треба реагувати на російську загрозу: "Комбінація санкцій з військовою рішучістю плюс дипломатія – це те, що ми вважаємо правильним". За підсумками свого візиту він записав відео для українців.

А що там Росія

Росія тим часом починає масштабні військові навчання в Білорусі – спільно з білоруськими військовими. 

Держдума РФ відправляє до Путіна звернення з проханням визнати "незалежними" окуповані райони Донецької та Луганської областей. 

Сам Путін, говорячи про необхідність виконання Києвом Мінських угод, жартує про зґвалтування.

Чим в цей час живе Україна

• Українці живуть в очікуванні вторгнення: 39% вважає, що воно дуже ймовірне або неминуче
• Нацвідбір на Євробачення: розвивається скандал навколо переможниці Аліни Паш
• Трухін хоче в ліс – розслідування щодо ДТП впливового нардепа від "Слуги народу" набуває розголосу
• Україна і Туреччина підписують угоду про створення зони вільної торгівлі
• Автівка з кортежу Ярославського збиває насмерть людину, підозри досі нікому не оголосили
• ШкарГеть – студенти вимагають відставки міністра освіти

А чим зайнятий один пересічний українець

"Це був час, коли кожен із моїх проєктів виходив на новий рівень масштабу. І кожен – це частина душі. За моїми задумами, найближчі два-три роки потрібно було лише багато і з задоволенням "крутити педалі".

У лютому я вже чув про навчання тероборони, у яких брав участь мій колега з академічного середовища Дніпра. Я пам'ятаю, що всі навколо говорили про збір "тривожної валізки". Але ми з Танею вирішили, що годі з нас, і якщо щось почнеться, то ми нікуди не поїдемо".

Вони все ж таки поїдуть, коли Росія знов застучить солдатськими чоботами під їхніми вікнами. Кілька днів переховуватимуться від обстрілів у підвалі сусідського будинку, а коли 4 березня настане тимчасове затишшя, вирішать втекти з-під окупації. Вже на сусідській вулиці їх побачать російські солдати і почнуть стріляти в автівку.

Роман вибіжить із розстріляної машини і кричатиме на російських солдатів: "Що ви накоїли? Ви вбили мою доньку, поранили мою дружину!". А на задньому сидінні хрипітиме його 16-річна Катя, якій куля пробила легеню.

 

Останній тиждень перед вторгненням

Українці втомились чекати нового вторгнення і все менше в нього вірять. За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", лише 19% респондентів оцінюють ймовірність повномасштабної атаки як високу (за кілька днів до того їх було 28%). 

Причому тих, хто не вбачає загрози, на сході країни втричі більше, ніж на заході.

Опитування соціологічної групи "Рейтинг", 16-17 лютого 2022

Журналісти-розслідувачі Conflict Intelligence Team раніше спостерігали російську гусеничну техніку (танки, БМП, САУ) на залізничних платформах та танкових транспортерах, а тепер вона рухається своїм ходом – за лічені кілометри від кордону. 

"Ми вважаємо, що перекидання сил з інших регіонів добігло кінця, і очевидно йде вихід на вихідні позиції для можливого наступу", – доповідають в СІТ.

Про скупчення російської військової техніки у безпосередній близькості до кордону з Україною свідчать і нові супутникові знімки.

Аеродром Міллерово в Росії. Новий вертолітний підрозділ і бойова група – CNN

Що каже українська влада

17 лютого Володимир Зеленський виїжджає на передню лінію оборони – відвідує позиції українських військовослужбовців у Донецькій області.

Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Донецької області. Фото ОП

Вже за два дні Зеленський виступає з потужною промовою в Мюнхені. Різка і безкомпромісна, вона вимальовує силует нової української політики – Україна не просить, а вимагає. 

"Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти: це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати. Не благородні жести, за які Україна має низько вклонятись. Це ваш внесок у безпеку Європи та світу. Де Україна 8 років є щитом", – каже з трибуни Зеленський. І наостанок попереджає: без рішень, що гарантують безпеку України, Київ вважатиме, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів.

Міністр Олексій Резніков звертається до військових ЗСУ. "Попереду важкі випробування. Будуть втрати", – попереджає він. І додає: в кінці Україну неодмінно чекає перемога.

ЗСУ проводить активну фазу військових навчань "Заметіль-2022" – з "Байрактарами" і "Джавелінами".

Ввечері 23 лютого Верховна Рада вводить в Україні надзвичайний стан.

Що кажуть західні партнери

Сенат США 18 лютого затверджує резолюцію на підтримку України. В ній Джо Байдена закликають змусити уряд Сполучених Штатів зробити все, щоб накласти значні санкції на Росію і відновити мир у Європі.

Наступного дня Байден виходить на терміновий брифінг. Він заявляє: Путін вже ухвалив рішення про напад на Україну.

Про неминучість російського вторгнення каже Борис Джонсон. Росія планує найбільшу війну в Європі з 1945 року – попереджає британський прем'єр.

А що там Росія

Путін вдає, що готовий до перемовин. Після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном російський диктатор дає згоду на участь російської сторони в саміті з обговорення безпеки та стабільності в Європі. Блінкен і Лавров мають зустрітися на цьому саміті 24 лютого.

В Міноборони РФ стверджують, що частина військ закінчила навчання і залишає прикордонні регіони. Але це брехня. 

Одночасно з цим відбувається загострення на Донбасі. Ватаж

Завжди, як тільки відкриває рота. Просто брехня в нього буває двох родів. Перший - це звична брехня, неправда, викривлена інформація тощо. Другий - це коли він говорить абсолютно правильні речі, але сам не вірить у сказане, не сповідує таких принципів і, вимагаючи чогось від інших, чинить абсолютно навпаки. Друга брехня ще страшніша, бо, коли правда вийде назовні, це страшний демотиватор, особливо для наших союзників у світі.
Чи правильні слова сказав Зеленський, коли вимагав від країн ЄС припинити пускати до себе рашиків? Дуже правильні. Я навіть знаю, хто йому цей текст написав. Хлопець він, звісно, гамнистий, але з патріотичними почуттями й явною нелюбов'ю до рашистів. Але слова прозвучали, їх почали активно обговорювати на Заході, де далеко не всі бажають саме так поступати. І почали ті незгодні шукати аргументи. А коли в об'єктивній складовій з аргументами туго, завжди знайдеться суб'єктивна. А їх навіть дві вже назріли.
Одна ще не вистрілила, хоча вже набрякає - це офіційна політика в Україні, коли осіб, яких ми не хочемо бачити в Європі, можна побачити в Україні, а в декого вже й українські паспорти засвітилися. На закуску ще й закон Про медіа тягнуть, яким планують зняти заборони на в'їзд в Україну ("чорні списки") актьорішкам рашистського агітпропу. І це прямо в інтересах бізнесу Зеленського. Від Заходу ж він саме таких обмежень вимагає.
Але простіше для сприйняття й банальніше та брутальніше прозвучить інше звинувачення. Його вже опублікувала італійська газета Ia Repubblica, кілька місцевих газзет в Тоскані й незабаром про це напишуть у кожному найменшому виданні. Бо там сильне рашистське лобі й ряд партій не бажають обмежувати рашиків. А приклад непослідовності, фальшивості й нечесності політика на Заході є страшним злочином.
Отже, у родини Зеленських є вілла в Італії. Купували вони її спеціально в містечку Форте-дей-Мармі, де осіла чимала рашистська олігархічна й владна команда, аж до друзів нинішньої влади - олігархів Дерипаски й Абрамовича та навіть сестри путіна. Я колись публікував великий текст з багатьма деталями цієї історії. Колись Зеленських дуже тішило таке сусідство. Але зараз там його родина була б занадто помітною. Тому віллу здають за 50-70 тисяч євро на місяць. 
І недавно таки вибухнув скандал. Зеленський, зокрема, звертався й до італійської влади з проханням не приймати рашистських туристів та відвідувачів, не обслуговувати їхні яхти. А на його тосканській віллі кореспонденти зафіксували росіянку. Була вона там, очевидно, не сама, оскільки з кимось спілкувалася російською.
Поява цієї інформації мала викликати паніку в Зеленського, далі по харчовому ланцюжку в сестри голови Антимонопольного Комітету України Піщанської, яка управляє нерухомістю Зеленських в Італії, і до агента з нерухомості, якого й виставили віддуватися. той заявив, що віллу заборонено здавати росіянам і українцям, а гості - англійці. Росіянка ж могла бути їхньою відвідувачкою... Ага! Версія "дуже переконлива". І з англійцями вона спілкувалася російською... 
Судячи з численних повідомлень, віллу мали здати корейцям за 70 тис., але домовленість зірвалася. Зеленський уже ймовірно доларовий мільярдер, але жлобство губить. Щоб не втратити пів сотні тисяч євро, здали з порушенням принципу, кому зуміли. Були це росіяни, які проживають у Великобританії. Ті самі, яких Зеленський просить відправити до себе на вяземські болота. А дорогою, мабуть, вирішив транзитом їх пригріти в Італії на своїй віллі за кругленьку суму...
Це, звісно, жлобство, яке не красить цю сімейку, яка на нашій країні вже нагребла мільярди, а для армії копійки не віддала. Тут ще один заробіток, який свідчить, що відколи Зеленський сидить на Банковій, віллу регулярно здають за чималі суми (десь за 2 мільйони гривень щомісяця при нинішньому курсі). Чи були ці прибутки в декларації зеленосяйного? Щось не пригадую... А це вже кримінал. Але найгірше, що така дволичність і фальш підкинули аргументів недругам України та друзям путіна в Італійському істеблішменті.
https://t.me/Chornovil_official/8146