Матеріали російського “кейсу Зеленського” складаються з трьох типів документів.

1. Матеріали справи набуття Зеленським громадянства РФ в вересні 2012 року.

2. Дані про приховані валютні рахунки і нерухомість в США, Албанії, Італії і інших країнах.

3. Матеріали особистого характеру.

Причини, що спонукають РФ до таких прямих дій.

1. Атаки по території РФ і Криму.

2. Необхідність паузи для мобілізації резервів і матеріально-технічних засобів.

3. Необхідність загальмувати дії ВСУ на особливо вразливому південному напрямку.

Вимоги РФ

1. Перемир’я із збереженням позицій на момент підписання.

2. Відсторонення від оперативного управляння війсками генерала Залужного, який самостійно прийняв рішення про атаку території РФ.

Термін реалізації жовтень-листопад 2022 р.

США знало про характер, об’єм і тему російського кейсу по Зеленському. Знало ще на етапі його підготовки і формування. І відповідним чином відреагувало призначенням на лютий 2023 повного розгляду справи в Делаверському суді в рамках процедури “Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act”* (*акт RICO, боротьба з організованою злочинністю) Документи на на “громадянина України, який має високий державний статус” долучені до справи і підтверджені показаннями свідків (див. 20.05.2020 г.)*

Аналіз російського “кейсу Зеленського”

1. Питання громадянства.

Питання поставлено правильно.

Наявність не озвученого громадянства в момент набуття статусу президента ставить під загрозу легітимність самого процесу. Переслідування самим Зеленським осіб с подвійним громадянством додає до цього правильне емоційне забарвлення і моменти “звичаєвого процесуального акту”

Реалізація питання дуже слаба.

Будь-яка сторона може заявити про фальсифікацію Росією власних державних документів, що власне абсолютно вірогідно. В реалізації питання відсутня головна доказова ланка — використання власником паспорта як посвідчення особи в юридичних, чи інших правочинах (набуття власності, банківські операції, реєстрація юридичних актів.)

По дивному збігу обставин такий документ може бути в руках США по результатам проведеного судового розслідування. Його оприлюднення чи не оприлюднення — питання інтересів США.

2. Питання про приховані валютні рахунки і нерухомість в США, Албанії, Італії і інших країнах.

Росія не може надати нічого нового, крім операцій Зеленського і його структур на території РФ, що знову ставить питання достовірності цих даних. Та й оприлюднення їх в умовах війни викличе не критичну реакцію.

3. Матеріали особистого характеру.

Це вже чистий відчай російської сторони і чистий mauvais ton в міжнародних справах. Та й навряд чи вони ризикнули б це оприлюднити.

Не можна сказати, що Путін всього цього не розуміє. Але Путіну потрібно перемир’я на ЙОГО умовах.

Саботажу військових дій у виконанні Єрмака і К вже недостатньо.

Саме тому Путін додав до всього цього усні, особисті погрози Зеленському.

Путін вважає Зеленського боягузом, інфільтрація агентів впливу і прямої агентури в оточенні Зеленського, дозволяють Путіну легко провести показову акцію.

Саме на це — основний розрахунок, саме це, з точки зору Путіна, спрацює.

Як українців (не) попереджали про російське вторгнення
Рустем Халілов, УП — 20 лютого 2023

Колаж: Сергій Корнієнко

"Накопичених сил та засобів для широкомасштабної операції із ціллю захоплення всієї чи значної частини України – недостатньо. Тому в найближчій перспективі прогнози щодо ймовірності таких сценаріїв не підтверджуються. Мало того, ми вважаємо, що такі сценарії є малоймовірними в осяжному майбутньому", – саме такий висновок експертів Центра оборонних стратегій за 12 днів до початку цієї операції публікувала УП. 

Пояснення були цілком логічні: Росія не назбирала біля кордонів необхідної кількості військ, ще не спостерігалося суттєвих заходів зі створення стратегічних резервів та відмобілізування (доукомплектування), та й невійськові складові такої операції мали б надзвичайно негативні наслідки для РФ. 

Фундаментом цього висновку був здоровий глузд. Було зрозуміло, що Україна не підкориться. Що український спротив не допустить успішного російського бліцкригу. Що міжнародна ізоляція та санкції завдадуть Росії удару, який відкине її розвиток на десятиліття – і що Путін це чудово розуміє. І, зрештою, не міг він не розуміти й іншого – невдале вторгнення в Україну може зруйнувати його режим. 

Шкода, що Путін читав не цю статтю, а папери з казками про українців, які радо вітатимуть російських "визволителів".

Шкода, що експерти апелювали до раціональності диктатора. Вони не припускали, що Путін просто не здатний адекватно оцінити настрої та волю українців, які об'єднаються проти ворога. І що, розраховуючи на швидку перемогу, він не вірить, що так само, з більшою чи меншою мірою участі, проти Росії зможе об'єднатися і Захід.

Напередодні річниці повномасштабного вторгнення УП згадує, чим жили українці, коли ворог накопичував сили для масованої атаки, як західні партнери вірили в ескалацію війни більше, ніж українська влада, і як сталося, що наступ, про який попереджали місяцями, став несподіванкою для значної частини українського суспільства.

Зміст

Листопад 20211

Грудень 20212

Січень 20223

Перша половина лютого 20224

Останній тиждень перед вторгненням5

 

Листопад 2021

"Це не навчання. І це не схоже на військові тренування. Щось відбувається", – директор програми досліджень Росії в аналітичній групі CNA Майкл Кофман ділиться підозрами з журналістами "The Washington Post".  

30 жовтня 2021 року видання публікує матеріал про те, що все більше російських військ концентрується на кордоні з Україною.

В листопаді подібні попередження з'являються частіше. Видання "Politico" оприлюднює супутникові фотографії, зроблені 1 листопада американською аерокосмічною компанією Maxar Technologies. На них – скупчення бронетанкових частин, танків та самохідної артилерії разом із наземними військами за 250 кілометрів від кордону з Україною – в районі російського міста Єльня.

Військова техніка в Єльні, Росія – Politico

А в інтернеті з'являється все більше фото та відео з пересуванням російської техніки на захід.

Блогери CIT перевірили відео з ешелоном танків, які везуть в Крим

Що каже українська влада

Деолігархізація, "вагнергейт", день народження Єрмака, "держпереворот Ахметова", епідемія коронавірусу… Володимир Зеленський збирає велику щорічну пресконференцію, і можлива війна з Росією – тут лише одна з багатьох тем, не найголовніша. Президент каже, що ймовірність ескалації є щодня, і Україна до неї готова, проте російських військових біля українських кордонів менше, ніж було навесні.

Те, що військ менше, ніж виявили ЗМІ, стверджує і секретар РНБО Олексій Данілов. Матеріали західних медіа про ймовірну концентрацію російської армії він називає свідомою дезінформацією суспільства. За три тижні, зустрічаючись із делегацією США, Данілов висловить упевненість: Росія стягує війська до кордону з Україною, щоб максимально підняти ставки в можливих переговорах.

На початку листопада відео і фото в інтернеті про перекидання військ вважають елементом ІПСО і в Головному управлінні розвідки (хоча сам термін ІПСО ще не набув широкого вжитку). Проте за три тижні очікування розвідників зміняться. І от вже керівник ГУР МО Кирило Буданов попереджає, що Путін готується атакувати Україну наприкінці січня – початку лютого. На його думку, наступ, ймовірно, включатиме авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з десантними ударами на сході, десантними нападами в Одесі та Маріуполі та меншим вторгненням через Білорусь.

Прогнози українських розвідників щодо ймовірної атаки Росії. Фото Military Times

Що кажуть західні партнери

Концентрація російських військ на кордоні з Україною – це зовсім не блеф, впевнений генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він проводить зустрічі з главами МЗС країн НАТО та з іншими європейськими лідерами, щоб обговорити цю ситуацію. "Слід припускати можливість, що Росія знову розглядає варіант застосувати силу. Ми можемо сподіватися на краще, але ми маємо бути готовими до найгіршого", – наголошує Столтенберг.

До речі, в Україні більшає прихильників вступу до НАТО – таких 58% (для порівняння, у березні 2014-го було 34%).

Результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", листопад 2021

Розвідка США ділиться даними з європейськими союзниками, згідно з якими РФ розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків. Директор ЦРУ вирушає до Москви з попередженням, що Сполучені Штати стежать за ситуацією. Володимир Зеленський тисне руку Джо Байдену в Глазго.

Менш ніж за два тижні керівник Офісу президента Андрій Єрмак та глава МЗС Дмитро Кулеба відвідають Держдепартамент у Вашингтоні. І один з високопоставлених чиновників зустріне їх зі словами: "Хлопці, рийте траншеї!". Українці зажадають подробиць майбутньої атаки, проте їх не буде.

Майбутній кавалер українського ордену Свободи, а поки просто британський прем'єр з дивною зачіскою Борис Джонсон попереджає сусідів з материка, що Заходу незабаром доведеться обирати між залежністю від російського газу та захистом України. 

Нову збройну агресію Росії припускає і польський прем'єр Матеуш Моравецький. Листопад – це місяць напруженості між ЄС та Білоруссю: Лукашенко зігнав до західного кордону своєї країни мігрантів, а Польша (і меншою мірою Литва) намагаються не пропустити їх на свою територію. На думку Моравецького, цією кризою Кремль хоче відволікти Європу від планів Путіна щодо України.

Міністри закордонних справ країн ЄС виступають із заявами на підтримку України, і найбільше виділяється глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Він не боїться назвати Росію нестерпним сусідом, бачить у ній сповзання в авторитаризм та лякає Кремль надзвичайно серйозними наслідками в разі нових порушень українських кордонів.

Адміністрація Байдена може відправити додаткову зброю в Україну, пише CNN. А українські війська тим часом вже випробовують "Джавеліни" на полігоні "Широкий лан".

На тлі загроз з боку Росії Україні можуть допомогти не тільки зброєю. Таблоїд "The Mirror" пише, що Велика Британія готова перекинути в Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення. "Їхнє спорядження запаковано, і вони готові полетіти в Україну і або приземлитися, або висадитися з парашутом", – ділиться видання, посилаючись на свої джерела. 

На джерела посилається і The Globe and Mail, коли інформує, що сотні своїх військових для підтримки України може відправити Канада.

В середині лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії, США, Велика Британія та Канада поспіхом вивезуть з України своїх військових інструкторів.

А що там Росія

У Путіна знов і знов, і знов обіцяють не нападати на Україну і називають інформацію про підготовку нової агресії істерикою.

Чим в цей час живе Україна

• Кілька днів листопада Україна – друга в світі за добовою смертністю від COVID-19
• Зеленський очікує на держпереворот за можливою участю Ріната Ахметова
• Ексспікер Дмитро Разумков росте в рейтингах та збирає під парасолю нардепів
• Нардеп Гео Лерос з трибуни ВР показує середній палець президенту
• Вагнергейт: Єрмака звинувачують у тому, що це він переніс проведення спецоперації щодо "вагнерівців" і тим самим зірвав її
• Виходить розслідування про ювілей Єрмака та його гостей, яких привозили на свято на гелікоптерах, закуплених для потреб ДСНС у Франції.

А чим зайнятий один пересічний українець

А чим жив у цей час звичайний, аполітичний українець? Ми попросили згадати про свої сто днів перед початком повномасштабного російського вторгнення жителя Київської області, підприємця Романа Власенка.

Підприємець Роман Власенко. Фото: facebook-сторінка Р.Власенка

"Останні місяці перед російським вторгненням були наповнені роботою. Усі бізнес-проєкти, якими я займався останні два роки, спрацювали одночасно.

Я не відчував ані тривоги, ані побоювань у зв'язку з подіями біля наших кордонів. У листопаді я дізнався, що до Чорногорії поїхав мій друг. Він сказав, що в Україні щось страшне і краще в цей час бути за кордоном. Я не повірив. 

Загалом суспільно-політичне життя для мене перебуває десь на периферії моїх інтересів. Після потрясінь 2014-го минуло шість років, поки зацікавленість політикою відійшла далеко на периферію".

Потрясіння 2014 року – це насамперед окупація Криму, де на той момент жила родина Власенків. Бізнес і налагоджене життя з появою "зелених чоловічків" відійшли на другий план – Власенки вирішили, що не хотіли б жити на землі, де панує Росія, і переїхали на материк.

 

Грудень 2021

Дві третини країни включно з Києвом – такий план-максимум Кремля із захоплення України публікує німецьке видання "Bild". Висновки ґрунтуються на оцінках кількох людей з НАТО та служб безпеки, які змогли побачити деякі з можливих планів нападу Росії. Один із співрозмовників видання стверджує, що остаточного рішення Путін ще не ухвалив, проте, якщо атака станеться, то наприкінці січня – початку лютого.

Одні джерела пророкують одночасну атаку з Криму та ОРДЛО. Інші – що наступ відбудеться в три етапи (третій етап – атака з півночі). "Українці будуть боротися, але вони не зможуть протистояти великій атаці росіян", – наводить "Bild" коментар одного з високопосадовців.

"Bild" зі схемою планів атаки в три етапи

Що каже українська влада

"Ми не зможемо зупинити війну без прямих перемовин із Росією, і наразі це визнали всі. Всі зовнішні партнери та деякі внутрішні це не визнають", – каже Володимир Зеленський у щорічному зверненні з трибуни парламенту. За десять місяців він підпише указ, в якому констатується неможливість проведення переговорів з Путіним.

Київ просить у Вашингтона системи протиповітряної оборони, зокрема комплекси Patriot. За інформацією CNN, в Білому домі побоюються, що Кремль сприйме надання комплексів як провокацію. Знадобиться рік і сто тисяч вбитих російських військових, перш ніж така готовність з'явиться.

Міністр оборони Олексій Резніков не виключає, що Росія дійсно може наростити війська до 175 тисяч осіб (на початок грудня їх було близько 90 тисяч), і найбільш імовірним часом для військової ескалації з боку Росії вважає кінець січня. Він закликає партнерів надавати Україні не лише оборонне, а й наступальне озброєння.

Секретар РНБО Олексій Данілов і далі стверджує, що серйозного ризику широкомасштабного вторгнення Росії наразі немає. Він каже і про фізичну неможливість цього ("Є певні розрахунки, є період підготовки, період часу… який вони мають витратити"), і про те, що військ біля кордону для наступу недостатньо (на думку Данілова, Кремлю потрібно буде сконцентрувати не 90 тисяч військових, а 500-600 тисяч). 

"Ми не могли нашому суспільству сказати відразу, що завтра буде війна. Це було неприпустимо, тому що це була одна із тактик РФ, щоб у нас тут почався хаос", – пояснить свою публічну позицію Данілов вже після початку повномасштабного вторгнення. 

Українське суспільство теж розділилось у своїх очікуваннях. Половина українців сприймає накопичення російських військ біля кордонів як реальну загрозу вторгнення.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, грудень 2021

Що кажуть західні партнери

Це місяць вмовлянь Путіна. 

Байден телефонує у Кремль двічі, і друга розмова коротша за першу. Путін вимагає юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку. Байден попереджає, що в разі вторгнення в Україну Вашингтон готовий на кроки, які не робив в 2014 році.

Дзвонили Путіну і Борис Джонсон з Еммануелем Макроном – меседжі звучали ті ж самі. У Стокгольмі держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Сторони залишились на власних позиціях.

А от хто змінив позицію – то це окремі країни ЄС. За тижні постійних дипломатичних контактів та обміну розвідданими США змогли переконати деякі раніше скептично налаштовані столиці, що Росія може незабаром ввести війська в Україну, пише "Financial Times". Хоча Німеччина, незважаючи на зміну канцлера з Ангели Меркель на Олафа Шольца, все ще має великі сумніви щодо агресивних планів РФ.

Німеччина, США, Франція, Італія і Великобританія публічно виступили за відновлення переговорів Росії з Україною у Нормандському форматі. А Європарламент у резолюції пригрозив РФ відключити SWIFT у разі нового вторгнення (1 березня 2022 для декількох російських банків SWIFT дійсно заблокують).

Американська розвідка попереджає про плани Путіна атакувати Україну з кількох фронтів за участю до 175 тисяч військовослужбовців. 

"The Washington Post" публікує документи американської розвідки, які свідчать, що російські війська зосереджуються в чотирьох місцях: поблизу Єльні, у Воронезькій і Ростовській областях та в окупованому Криму.

Російські плани передбачають наступ на початку 2022 року – WP

А що там Росія

Тим часом Росія продовжує накопичувати війська біля кордонів – це видно з супутникових знімків, опублікованих Reuters.

РФ розпочинає військові навчання в Південному військовому окрузі, що межує зі східним кордоном України. 

Володимиру Путіну на одній з пресконференцій ставлять запитання про те, чи планує Росія нападати на Україну, і він ухиляється від прямої відповіді.

Зате цього не виключають 75% росіян – відповідне опитування проводить Левада-центр.

Чим в цей час живе Україна

• Кожен третій українець готовий чинити опір Росії зі зброєю в руках
• В Україні виявили штам "Омікрон"
• Стартувала єПідтримка – тисяча гривень для повністю вакцинованих громадян
• Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму
• Скандал навколо серіалу Netflix: створили "карикатурний образ українки".

А чим зайнятий один пересічний українець

"Ми готуємося до Нового року. У моєї дружини Тані незвично багато роботи. Вона адміністратор в алкогольному магазині і має дуже багато роботи до самого 31 грудня. Я теж дуже завантажений. Але ми гуляємо, дивимося кіно…

Перед новим роком ще був мій день народження. Але все дуже скромно, всі гуляння будуть на канікулах, в січні. З "провісників чогось поганого", за словами дружини, була тільки новорічна ялинка, що впала з усіма іграшками".

Тікаючи від Росії в 2014 році, родина Власенків – сам Роман, дружина і двоє дітей – оселилися у Ворзелі, це Бучанський район Київщини. Позичили в знайомих гроші та купили половину будинку. Нюанс, який стане для них вкрай важливим лише в лютому 2022-го – в цьому будинку не було підвалу.

Роман Власенко з родиною. Фото: facebook-сторінка Р.Власенка

 

Січень 2022

Суспільство вже живе очікуванням нового витка російської агресії. 

Українське керівництво розглядає три варіанти розвитку подій. 

Перший: гібридна агресія, коли Росія не вводить війська, але підбурює суспільство за допомогою інформаційно-психологічних кампаній та вдається до кібератак на критичну інфраструктуру України. 

Другий варіант: точкові удари по командних пунктах армії, складах з "Байрактарами" або навіть по українській столиці – нібито Київ може на певний час втратити контроль над країною і це її розколе. 

Останній варіант: військове вторгнення з кількох фронтів.

На питання про те, які це можуть бути фронти, відповідають нові супутникові знімки, з яких видно, що Україна оточена з трьох боків.

За оцінками The New York Times, Кремль розробив операцію із залученням 175 тисяч військових

Журналісти-розслідувачі знаходять і верифікують матеріали, в яких говориться про нові перекидання російської техніки до кордону з Україною.

CIT: Росія перекидає "Іскандери" до кордону з Україною

Що каже українська влада

Володимир Зеленський виступає зі зверненням до українців, яке йому довго потім згадуватимуть опоненти. 

Він просить не панікувати через чутки про можливе російське вторгнення та обіцяє: в травні, як завжди, будуть сонце, вихідні і шашлики. "Я впевнений, що у новорічному зверненні скажу: "Дорогі українці! Ну я ж говорив? Ми молодці!" – прогнозує він.

Двічі за цей місяць Зеленський розмовляє по телефону з Байденом. Посилаючись на джерела в українській владі, CNN повідомляє: останнього разу президенти посперечалися про те, наскільки серйозною є загроза російського вторгнення. Мовляв, Байден був впевнений, що вторгнення відбудеться, а Зеленський наполягав, що загроза від Росії "небезпечна, але не однозначна". 

В Міністерстві оборони України доповідають: Росія за місяць збільшила присутність військ на кордонах на 20 тисяч осіб, разом із морською та авіаційною компонентою – це близько 130 тисяч. Але і цього недостатньо для повноцінного наступу.

Деякі регіональні політики також впевнені, що загрозу перебільшено. "Я вважаю, що війна сьогодні лунає тільки з телевізора, і ми чуємо десь з видань, інтернет-видань, десь політологи цю тему обговорюють жваво, але я не вважаю, що є така серйозна загроза для нашого міста", – каже міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

Зруйнований Маріуполь. Фото Reuters

Зовсім по-іншому ситуацію сприймає головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. "Мені, як людині військовій, не подобається ця цифра у 100 тисяч. Повірте мені, що післязавтра ця цифра може скласти 210 тисяч, а ще через тиждень – 780 тисяч, у Російської Федерації є для цього всі можливості, – каже він. – Сьогодні я доводив до наших партнерів по НАТО, що це не ілюзія, це реальна загроза".

В публічній площині українська влада звертається до закордонних партнерів: санкції проти Росії треба вводити на випередження – в разі вторгнення вони вже не спрацюють. В Держдепі США відкидають цю ідею – "втратиться ефект стримування".

Що кажуть західні партнери

В України поки немає шансів вступити до НАТО, проте ніхто не може позбавити її права цього прагнути. 

Росія передає США проєкти двох документів про так звані "гарантії безпеки", яких Путін вимагає від США (один договір двосторонній – США-РФ) та країн НАТО. В них Кремль вимагає від Альянсу взяти на себе зобов'язання, що виключають подальше розширення НАТО, зокрема приєднання України. 

Захід ці пропозиції відкидає. "Ми маємо бути готовими до того, що діалог (з Росією – УП) не вдасться", – попереджає Єнс Столтенберг.

До Києва таємно прилітає директор ЦРУ Вільям Бернс та відкрито – держсекретар США Ентоні Блінкен. Один з варіантів, про який попереджають США: Росія може здійснити фейкову атаку на російських військових, звинуватити в цьому Україну і цим пояснити повномасштабне вторгнення до сусіда.

Борис Джонсон, спираючись на дані розвідки, заявляє: Росія має план блискавичної війни на території України і хоче швидко захопити українську столицю. Потенційним кандидатом, якого Москва прагне привести до влади в Києві, британське МЗС називає екснардепа Євгена Мураєва. 

Британія відправляє до України протитанкову зброю і робить це, оминаючи повітряний простір Німеччини.

Цей маршрут – в обхід Німеччини – добре ілюструє позицію Берліна щодо можливого російського вторгнення. Берлін забороняє продаж своєї зброї Києву та відмовляє іншим країнам в передачі німецької зброї Україні. 

Показовим стає висловлювання командувача ВМС Німеччини віцеадмірала Кай-Ахім Шьонбаха про те, що Крим в Росії назавжди, а Путін просто хоче поваги. І хоча Шьонбах після цих висловлювань втратив посаду, ситуація яскраво демонструє погляди частини німецького суспільства. 

Ще один зразок німецької політики: згода Берліна передати Україні 5000 військових шоломів, тоді як Україна просить Німеччину про летальну зброю.

А що там Росія

Москва продовжує концентрувати війська біля західних кордонів та в Криму. В Женеві проходять переговори США та Росії щодо гарантій безпеки, але прориву, як і очікується, немає. 

В Держдумі РФ з'явився проєкт звернення, в якому Путіна просять визнати "ДНР" та "ЛНР".

Чим в цей час живе Україна

• Загроза вторгнення обговорюється в суспільстві все активніше
• Добові антирекорди із зарадження COVID-19
• Повернення Порошенка з Європи, суд та рішення про особисте зобов'язання
• Трагедія в Дніпрі: строковик розстріляв караул нацгвардійців
• Україна переживає глобальну хакерську атаку на сайти Кабміну та на "Дію".

А чим зайнятий один пересічний українець

"На початку місяця відпочивали з дітьми, гуляли новорічною Бучею, ходили на ковзанку, гуляли в Києві.

Вже з 9 числа знову розпочалася робота. У мене три великі проєкти, кожен із яких вимагає багато уваги. Січень пролетів дуже швидко. До того ж у мене дуже неприємно і надовго зламалася машина.

Повідомлення про "концентрацію військ", "навчання" викликали роздратування. Не пам'ятаю, може, це було і в січні, я дізнався про навчання з цивільної оборони на підприємствах".

Велика завантаженість роботою – це, зокрема, з тієї причини, що треба віддавати взяті на купівлю будинку гроші. Роками це відчуття заборгованості буде тиснути на Романа. І позбудеться він його зовсім скоро – поверне останню частину свого боргу 23 лютого 2022 року.

 

Перша половина лютого 2022

Росія вже перекидає до кордону з Україною не тільки військових, але й бійців Росгвардії – відповідні докази знаходять у соцмережах розслідувачі з Conflict Intelligence Team. Подібне переміщення – ще одне зі свідчень того, що РФ готується до широкомасштабного наступу.

"Слід зазначити, що подібне перекидання військ нацгвардії є досить нехарактерним" – СІТ

На свіжих супутникових знімках видно, що Росія розгортає нові намети й збільшує кількість військової техніки біля кордону.

Німецький таблоїд "Bild", посилаючись на дані розвідки, розповідає про плани Кремля. На першому етапі планується оточити і захопити великі українські міста. На другому – скликати маріонеткову "Народну Раду" замість Верховної Ради. Третій етап передбачає знищення руху опору та створення таборів, в які кидатимуть українців, не згодних з російською окупацією.

Що каже українська влада

Президент підписує указ про збільшення грошового забезпечення військових (не нижче 3-х мінімальних зарплат) і збільшення чисельності ЗСУ на 100 тисяч осіб. А головним внутрішнім ворогом визначає паніку. 

"Я вважаю, що на сьогодні в інформаційному просторі забагато інформації щодо глибокої повномасштабної війни з боку РФ. Навіть вже кажуть відповідні дати. Сьогодні найкращим другом для ворогів є паніка в нашій країні, і вся ця інформація, яка допомагає тільки паніці, не допомагає нам", – пояснює Зеленський під час поїздки на Херсонщину.

За день до того CNN виходить з матеріалом про те, що влада США навмисно оприлюднює дані розвідки щодо ситуації навколо України, щоби віднадити Росію від збройного нападу.

Низькою вважає ймовірність російського вторгнення Олексій Резніков. На думку міністра оборони, наступ з білоруської сторони має найменший рівень ризику, а найбільш імовірний сценарій розвитку російської агресії – це дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні, зокрема проведення мітингів.

Що кажуть західні партнери

Кремль розглядає дев'ять можливих варіантів військового вторгнення і планує захопити Київ за два дні. Про такі плани розповідає американський телеканал NBC News з посиланням на джерела в розвідувальних агенціях США. 

Інформацію про те, з яких боків може піти у наступ російська армія, канал ілюструє картою.

Військові підрозділи одночасно заходять з різних сторін, щоби оточити українські війська – NBC News

Лідери Франції, Польщі та Німеччини обговорюють у Берліні ситуацію щодо російської ескалації навколо України та доходять до висновку: задля миру потрібні переговори. 

Вони й були – у Берліні за закритими дверима майже 9 годин говорили політичні радники лідерів країн "нормандської четвірки", але – безрезультатно. 

Знов зідзвонилися Байден з Путіним, і Білий дім знов попередив Кремль про наслідки від нового вторгнення. Після розмови Байден зателефонував Зеленському і пообіцяв швидку та рішучу реакцію США на можливу агресію РФ.

Спецслужби США оприлюднили термінове попередження союзникам по НАТО, що вторгнення може відбутися 16 січня. За день до очікуваної атаки президент США виступив зі спеціальним зверненням щодо України. Байден повідомив, що Росія зосередила поруч з українськими кордонами 150 000 військових і що вторгнення все ще можливе. 

"Міноборони РФ сьогодні повідомило, що деякі військові частини залишають позиції поруч з Україною. Це була б гарна новина, але є ознаки, що їхнє розташування залишається загрозливим", - наголосив Байден.

Борис Джонсон на початку 2022 року побував у Києві і поділився своїм баченням того, як треба реагувати на російську загрозу: "Комбінація санкцій з військовою рішучістю плюс дипломатія – це те, що ми вважаємо правильним". За підсумками свого візиту він записав відео для українців.

А що там Росія

Росія тим часом починає масштабні військові навчання в Білорусі – спільно з білоруськими військовими. 

Держдума РФ відправляє до Путіна звернення з проханням визнати "незалежними" окуповані райони Донецької та Луганської областей. 

Сам Путін, говорячи про необхідність виконання Києвом Мінських угод, жартує про зґвалтування.

Чим в цей час живе Україна

• Українці живуть в очікуванні вторгнення: 39% вважає, що воно дуже ймовірне або неминуче
• Нацвідбір на Євробачення: розвивається скандал навколо переможниці Аліни Паш
• Трухін хоче в ліс – розслідування щодо ДТП впливового нардепа від "Слуги народу" набуває розголосу
• Україна і Туреччина підписують угоду про створення зони вільної торгівлі
• Автівка з кортежу Ярославського збиває насмерть людину, підозри досі нікому не оголосили
• ШкарГеть – студенти вимагають відставки міністра освіти

А чим зайнятий один пересічний українець

"Це був час, коли кожен із моїх проєктів виходив на новий рівень масштабу. І кожен – це частина душі. За моїми задумами, найближчі два-три роки потрібно було лише багато і з задоволенням "крутити педалі".

У лютому я вже чув про навчання тероборони, у яких брав участь мій колега з академічного середовища Дніпра. Я пам'ятаю, що всі навколо говорили про збір "тривожної валізки". Але ми з Танею вирішили, що годі з нас, і якщо щось почнеться, то ми нікуди не поїдемо".

Вони все ж таки поїдуть, коли Росія знов застучить солдатськими чоботами під їхніми вікнами. Кілька днів переховуватимуться від обстрілів у підвалі сусідського будинку, а коли 4 березня настане тимчасове затишшя, вирішать втекти з-під окупації. Вже на сусідській вулиці їх побачать російські солдати і почнуть стріляти в автівку.

Роман вибіжить із розстріляної машини і кричатиме на російських солдатів: "Що ви накоїли? Ви вбили мою доньку, поранили мою дружину!". А на задньому сидінні хрипітиме його 16-річна Катя, якій куля пробила легеню.

 

Останній тиждень перед вторгненням

Українці втомились чекати нового вторгнення і все менше в нього вірять. За результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", лише 19% респондентів оцінюють ймовірність повномасштабної атаки як високу (за кілька днів до того їх було 28%). 

Причому тих, хто не вбачає загрози, на сході країни втричі більше, ніж на заході.

Опитування соціологічної групи "Рейтинг", 16-17 лютого 2022

Журналісти-розслідувачі Conflict Intelligence Team раніше спостерігали російську гусеничну техніку (танки, БМП, САУ) на залізничних платформах та танкових транспортерах, а тепер вона рухається своїм ходом – за лічені кілометри від кордону. 

"Ми вважаємо, що перекидання сил з інших регіонів добігло кінця, і очевидно йде вихід на вихідні позиції для можливого наступу", – доповідають в СІТ.

Про скупчення російської військової техніки у безпосередній близькості до кордону з Україною свідчать і нові супутникові знімки.

Аеродром Міллерово в Росії. Новий вертолітний підрозділ і бойова група – CNN

Що каже українська влада

17 лютого Володимир Зеленський виїжджає на передню лінію оборони – відвідує позиції українських військовослужбовців у Донецькій області.

Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Донецької області. Фото ОП

Вже за два дні Зеленський виступає з потужною промовою в Мюнхені. Різка і безкомпромісна, вона вимальовує силует нової української політики – Україна не просить, а вимагає. 

"Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти: це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати. Не благородні жести, за які Україна має низько вклонятись. Це ваш внесок у безпеку Європи та світу. Де Україна 8 років є щитом", – каже з трибуни Зеленський. І наостанок попереджає: без рішень, що гарантують безпеку України, Київ вважатиме, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів.

Міністр Олексій Резніков звертається до військових ЗСУ. "Попереду важкі випробування. Будуть втрати", – попереджає він. І додає: в кінці Україну неодмінно чекає перемога.

ЗСУ проводить активну фазу військових навчань "Заметіль-2022" – з "Байрактарами" і "Джавелінами".

Ввечері 23 лютого Верховна Рада вводить в Україні надзвичайний стан.

Що кажуть західні партнери

Сенат США 18 лютого затверджує резолюцію на підтримку України. В ній Джо Байдена закликають змусити уряд Сполучених Штатів зробити все, щоб накласти значні санкції на Росію і відновити мир у Європі.

Наступного дня Байден виходить на терміновий брифінг. Він заявляє: Путін вже ухвалив рішення про напад на Україну.

Про неминучість російського вторгнення каже Борис Джонсон. Росія планує найбільшу війну в Європі з 1945 року – попереджає британський прем'єр.

А що там Росія

Путін вдає, що готовий до перемовин. Після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном російський диктатор дає згоду на участь російської сторони в саміті з обговорення безпеки та стабільності в Європі. Блінкен і Лавров мають зустрітися на цьому саміті 24 лютого.

В Міноборони РФ стверджують, що частина військ закінчила навчання і залишає прикордонні регіони. Але це брехня. 

Одночасно з цим відбувається загострення на Донбасі. Ватаж

Задача 1. Найди закономерность и продолжи ряд

Условие: Картинки расположили в виде закономерности (в определённом порядке).

Задание: Продолжи закономерность – выбери нужную картинку.

 

 

 

Задача 2. Арифметический ребус

 

Условие: В математических ребусах за одинаковыми картинками прячутся одинаковые цифры, за разными – разные.

Вопрос: Какую цифру фокусник превратил в звезду?

 

Задача 3. Введение в алгоритмы

 

Условие: В подобных заданиях нужно определить, каким рисунок был сначала, в каком порядке возникали едва заметные детали.

 Кто и как наводит управляемые ракеты на украинские гражданские объекты!

Утром 10 октября путинские войска произвели очередную серию ракетных обстрелов жилых массивов и гражданской инфраструктуры Украины. По меньшей мере 20 мирных жителей были убиты и 108 ранены. На следующий день было нанесено еще около 30 ударов ракетами по украинским городам. Ракеты оставляли гигантские воронки на детских площадках и выводили из строя энергообъекты, лишая электричества больницы и жилые дома. Верховный комиссариат ООН по правам человека считает ракетные удары сравнимыми с военными преступлениями. Удары «высокоточными» ракетами по жилым объектам происходят регулярно: например, прилет «Калибра» в Виннице 14 июля унёс жизни 27 мирных жителей, а 26 июня несколько управляемых ракет попали в жилой район Киева. До сих пор не было известно, кто именно наводит эти ракеты на гражданские объекты, но нам удалось выявить секретное подразделение в составе Главного вычислительного центра (ГВЦ) Вооруженных сил России, определяющее полетные задания для высокоточных ракет, и идентифицировать 30 военных инженеров, большинство из которых — молодые мужчины и женщины с бэкграундом в сфере информационных технологий и даже в разработке компьютерных игр. Детализация их звонков, сопоставленная с обстрелами, подтверждает их причастность к убийству мирных жителей Украины.

Это совместное расследование The Insider, Bellingcat и Der Spiegel

Визуальные свидетельства и фотографии остатков ракет показывают, что многие, если не все из них, выпущенные 10 и 11 октября, были крылатыми ракетами морского базирования «Калибр» (3М-14), наземного базирования Р-500 (9М728) для комплексов «Искандер» и воздушного базирования типа Х-101. Они позиционируются Кремлем как «высокоточное» оружие, которое поражает только цели, имеющие военное значение. Однако с начала российского вторжения крылатые ракеты большой дальности неоднократно разрушали гражданскую инфраструктуру и приводили к гибели и ранениям сотен мирных жителей. Либо эти ракеты не следовали заранее запрограммированной траектории полета, либо наведение на цель производилось на основе недостоверных разведданных, либо, наконец, уничтожение мирного населения и было истинной целью Кремля. Так или иначе, лица, ответственные за наведение и пуск этих ракет, — военные преступники, хорошо осознававшие последствия своих действий. Нам удалось установить их имена и должности.

Наводчики из Главного вычислительного центра

Какая именно структура в Вооруженных силах России занимается определением целей и полетных траекторий для управляемых ракет — не очевидно из открытых источников. Чтобы найти ответ на этот вопрос, мы проанализировали данные тысяч выпускников ведущих военных институтов России, специализирующихся на ракетостроении и целеуказании, — в частности, подмосковной Военной академии Ракетных войск стратегического назначения и петербургского Военно-морского инженерного института. Некоторые из них после выпуска поступили на службу в Главный вычислительный центр (ГВЦ) Вооруженных сил — это звучит как именно то место, где могут заниматься вычислением траекторий управляемых ракет, хотя в открытых источниках о ГВЦ не так много информации. Примечательно, что все эти ракетчики, поступившие на службу в ГВЦ, зарегистрированы как проживающие и работающие по адресу Знаменка, 19 в Москве — то есть по официальному адресу Генштаба Вооруженных сил России.

Официально функции ГВЦ описываются в военных изданиях как «предоставление ИТ-услуг» и «автоматизация» Вооруженных сил. Несмотря на долгую историю (основан в 1963 году), в российских СМИ этот институт редко упоминается. Большинство из тех сотрудников ГВЦ, чью биографию мы смогли изучить, окончили либо Академию РВСН (в частности, ее филиал в Серпухове), либо Военно-морской инженерный институт. Некоторые из них ранее проходили военную службу офицерами или корабельными инженерами на флоте. Другие имели предыдущий опыт гражданской работы в качестве корпоративных айтишниковв или даже гейм-дизайнеров.

Полагая, что связь ГВЦ с наведением управляемых ракет весьма вероятна, мы решили проверить эту гипотезу и изучили метаданные телефонных разговоров начальника центра генерал-майора Роберта Баранова. Анализ его звонков с 24 февраля по конец апреля 2022 года показал: каждый раз перед запусками крылатых ракет (о которых известно из открытых источников) ему звонили с одного конкретного номера, который, как мы определили, принадлежит полковнику Игорь Багнюку, зарегистрированному по тому же адресу, что и другие известные офицеры ГВЦ, — на Знаменке, 19. Затем мы изучили метаданные звонков самого Багнюка и обнаружили его интенсивное общение более чем с 20 военными инженерами и айтишниками из ГВЦ. На основе кластеров из повторяющихся звонков мы реконструировали команду из 33 военных инженеров, подчиняющихся полковнику Багнюку.

Кроме того, проанализировав эти данные, мы смогли связать многие отдельные удары крылатыми ракетами с конкретными подразделениями ГВЦ и обнаружили корреляцию между типом ракет и конкретными сотрудниками ГВЦ.

Выявленное нами подразделение ГВЦ состоит из трех команд, каждая из которых программирует траектории полета одного конкретного типа высокоточных ракет: ЗМ-14 («Калибр», морского базирования), 9М728 (он же Р-500, оперативно-тактические ракетные комплексы «Искандер» (наземного базирования)) и Х-101 (воздушного базирования).

По метаданным телефонных переговоров "наводчиков" из ГВЦ удалось разделить на три кластера

«Я работаю на свиноферме!»

Когда The Insider стал связываться с наводчиками по телефонам из полученного биллинга, все они признали, что эти телефонные номера принадлежат именно им, но категорически отрицали, что работают в Главном вычислительном центре и имеют какое-либо отношение к обстрелам Украины.

Например, один из них признал, что его зовут Сергей Владимирович Ильин, но заявил, что является «самозанятым» и работает сантехником: «Никакого отношения к каким-то вычислениям я не имею, разве только к тем, которые нужны для сантехнических работ». Лейтенант Артем Веденов, ответив на номер, который мы нашли в биллинге, не стал отрицать, что он Артем Веденов, но заявил, что работает на свиноферме и никакими ценными данными не обладает: «Я не против с вами поговорить, но что я могу вам рассказать — как разделывать свинину? Или как правильно кур ощипать?» Капитан Юрий Никонов заявил, что является водителем автобуса и информация о его работе в вычислительном центре — это «какой-то бред». Майор Иван Попов заявил, что он только учится программировать на «Питоне», ни про какой вычислительный центр не знает и спрашивать его про управляемые ракеты бессмысленно: «Это как я бы вас стал сейчас про балет расспрашивать, понимаете?» Лейтенант Екатерина Чугунова ответила: «У меня цветочная лавка. Вы точно ошиблись».

Когда же The Insider продемонстрировал некоторым из наводчиков фото, где они стоят в военной форме со знаком вычислительного центра, это привело их в полное замешательство. Так, например, Владимир Воробьев также сначала заявил, что не имеет отношения к ГВЦ, а когда ему показали фото в форме, ответил загадочной фразой: «Первый раз в жизни вижу. Тем более в форме еще…»

Один из инженеров согласился поделиться с нами на условиях анонимности некоторой контекстной информацией и несколькими фотографиями маршрутно-вычислительного блока ГВЦ, стоящего перед зданием Министерства обороны в Москве.

Верхний ряд: Денис Шишкин, Сергей Дивенко, Владимир Воробьев. Второй ряд: Юрий Мартинец, Алексей Михайлов, Дмитрий Сидорик, Владимир Наумов. Третий ряд: Сергей Ильин, Наталия Дьяченко, Эльвира Обухова, Ксения Попова, Екатерина Чугунова, Игорь Багнюк. В первом ряду: Ростислав Широков, Артем Васин

Как удалось установить Bellingcat, эта фотография была сделана во внутреннем дворе здания Минобороны на Знаменке:

Во внутреннем дворе здания на Знаменке, 19 обнаружился «козырек», похожий на тот, под которым фотографировались офицеры из ГВЦ

Биографии убийц

Военные инженеры, программирующие траектории управляемых ракет, имеют очень разный опыт. Сюда входят как люди, всю свою карьеру прослужившие в армии или на флоте, а впоследствии получившие военно-инженерную специализацию, так и молодежь, набранная из гражданских профессий, обычно связанных с IT.

Непосредственным командиром подразделения наведения ракет ГВЦ является полковник Игорь Багнюк. Он родился в 1982 году в Риге, в 2004 году окончил Серпуховский филиал Академии РВСН, специализирующийся на информационных системах для российских ракет. Багнюк служил в воинской части 29692 (2027-й авиационно-технический склад) под Владимиром, пока в какой-то момент, не позднее 2010 года, его не перевели в Москву для службы в ГВЦ.

Игорь Багнюк, фото предоставлено коллегой. Награжден среди прочего медалями «За воинскую доблесть» 1-й степени и за участние в военной операции в Сирии

На его фотографии, полученной от одного из сотрудников ГВЦ, видно, что Багнюк был награжден медалью «За участие в боевых действиях в Сирии». Эта медаль вручается российским военнослужащим с 2015 года (Россия не раз использовала управляемые ракеты в Сирии — например, при ударах по Алеппо в 2016 году).

Багнюк — не единственный сотрудник ГВЦ, отличившийся в Сирии. Так, например, на опубликованной Кремлем фотографии встречи Владимира Путина и Башара Асада в Дамаске в январе 2021 года в российском военном командном центре в Сирии можно обнаружить майора Андрея Иванютина, члена подразделения ГВЦ, с которым Багнюк активно общается во время нынешней войны.

Майор Андрей Иванютин (вверху слева)

Многие из офицеров ГВЦ — айтишники, успевшие поработать в обычных частных компаниях. Среди них, например, Матвей Любавин — один из ключевых подчиненных полковника Багнюка, судя по количеству телефонных разговоров. Любавин родился в 1992 году, в 2009 году окончил Нахимовское военно-морское училище в Санкт-Петербурге, а затем в 2014 году окончил Военно-морской инженерный институт в Санкт-Петербурге по специальности «ИТ-автоматизация систем специального назначения».

После окончания университета он работал как айтишник в двух банках и в фармацевтической компании. В течение нескольких лет вел жизнь обычного москвича, ездил за границу, комментировал в твиттере последние голливудские новинки и даже проявлял гражданскую позицию: ретвитнул заявление Павла Дурова о том, что Telegram не собирается делиться данными с государством, поддерживал движение «Активный гражданин» и стал участником «Умного голосования» (его телефон есть в слитой базе УГ).

Майор Матвей Любавин. Слева: выпускной 2009 года. В центре: 2014 год, выпуск Военно-морской академии. Справа: фото из резюме 2022 года

К 2020 году Любавин уже работал в ГВЦ. Согласно его собственному резюме, размещенному на сайте поиска работы для фрилансеров в марте 2022 года, он получил благодарность от президента России. Любопытно, что после начала войны Любавин, по-видимому, считал, что его основная работа в ГВЦ не мешает ему работать в сфере копирайтинга и редактирования — в самом деле, не пропадать же «разносторонне развитому интеллекту» с «критическим мышлением» и «стильным слогом» (что бы это ни значило).

Хронология убийства

Телефонные записи Багнюка и его подчиненных за несколько недель до ударов 10 октября показывают со 2 октября повышение активности звонков, достигающей пика 9 октября. При этом в последний день перед ударами инженерам-наводчикам было сделано 11 звонков. До 2 октября звонков не было около двух недель, что также согласуется с отсутствием сообщений о применении крылатых ракет. Это говорит о том, что планирование удара 10 октября началось примерно на неделю раньше, что соответствует разведывательной информации, полученной украинскими властями. Также это подразумевает, что атака на энергетическую инфраструктуру Украины не могла быть следствием подрыва Керченского моста в Крыму 8 октября 2022 года.

9 октября непосредственно перед ракетными ударами, начавшимися в 15:00, Багнюк последовательно обзвонил трех офицеров-инженеров из группы ГВЦ, каждый из которых специализируется на одном из трех типов крылатых ракет. В 15:17 Багнюк позвонил капитану Алексею Михайлову, члену подгруппы, специализирующейся на ракетах наземного базирования к комплексам «Искандер». Через несколько минут он позвонил майору Матвею Любавину, одному из старших инженеров подгруппы ракет морского базирования «Калибр». Он позвонил Любавину на стационарный рабочий телефон — это показывает, что тот был на рабочем месте в воскресенье днем.

После почти двухчасовой паузы Багнюку в 17:10 позвонил один из заместителей командира ГВЦ полковник Евгений Капшук. Сразу после разговора с начальником полковник Багнюк позвонил старшему лейтенанту Ольге Чесноковой, члену подгруппы, специализирующейся на крылатых ракетах воздушного базирования Х-101. Багнюк дважды подряд звонил Чесноковой в 17:16 и 17:17, а затем перезванивал своему начальнику полковнику Капшуку в 17:20. Таким образом, в промежуток между 15:17 и 17:17 полковник Багнюк связался с офицерами каждого из подразделений, специализирующихся на трех типах ракет, которые будут запущены по целям в Украине на следующее утро.

Затем Багнюк направился из загородного дома на окраине Москвы в свой кабинет на Знаменке, 19, в штаб-квартиру Генштаба. Метаданные вышек сотовой связи показывают, что он оставался на рабочем месте до позднего вечера. Последний раз он позвонил начальнику ГВЦ генералу Баранову в 21:15, после чего уехал домой. Багнюк вернулся на рабочее место в 5:30 утра 10 октября.

Одна из "высокоточных" российских ракет 11 октября угодила точно в детскую площадку

Своим командирам — генерал-лейтенанту Баранову и полковнику Капшуку — Багнюк звонит редко. Обзор его звонков высшему руководству ГВЦ показывает связь между этими звонками и надвигающимися крупномасштабными ракетными атаками.

Например, в последний раз перед октябрьским обстрелом Багнюк разговаривал с генералом Барановым 10 сентября в 12:41. После звонка Баранова Багнюк находился в офисе на Знаменке, 19. Последний звонок Багнюк сделал в 21:20 в ту субботу вечером капитану Алексею Михайлову, специалисту по наведению крылатых ракет комплекса «Искандер». На следующий день, 11 сентября, в воскресенье, Минобороны России сообщило, что за последние сутки Россия запустила несколько ракет с «Искандеров» по украинской военной базе на Донбассе. Позже в тот же день Россия запустила еще 12 крылатых ракет — шесть морских «Калибров» и шесть Х-101 воздушного базирования — по Украине, что стало первой известной попыткой нанести значительный ущерб энергетической инфраструктуре Украины.

На следующий день, 12 сентября 2022 года, Багнюк вылетел в Ростов, недалеко от границы с Украиной, показывают метаданные его телефона. В ночь с 12 на 13 сентября в его телефонных записях зафиксирован новый шквал звонков. Между полуночью и 2 часами ночи он четыре раза говорил со своим начальником полковником Капшуком и по два раза звонил майору Матвею Любавину и капитану Алексею Михайлову. На следующий день Минобороны России опубликовало видеозапись ночного пуска крылатой ракеты комплекса «Искандер» по командному пункту Вооруженных сил Украины.

Скриншот видео, распространенного Минобороны России, на котором показан ночной пуск ракеты комплекса «Искандер»

Позже в тот же день, 14 сентября, российские самолеты выпустили несколько крылатых ракет Х-101 по гидротехническим сооружениям Кривого Рога, в результате чего некоторые его районы остались без воды на несколько дней.

Самые ранние звонки между Багнюком и генералом Барановым, установленные нашей командой, датируются 13 марта 2022 года. В то утро они дважды разговаривали между 10:00 и 10:30. Ранее этим утром Россия произвела самый смертоносный залп с начала своего вторжения: 30 ракет Х-101 и «Калибр» привели к гибели не менее 35 и ранению 134 человек на военном полигоне под Львовом.

Поразительно, но массовые убийства мирных жителей в Украине для офицеров из ГВЦ стали совершенно рутинным делом, во всяком случае, по звонкам Багнюка видно, что в то же утро, когда Россия начала октябрьские обстрелы, он как ни в чем не бывало первым делом списывается с сайтом по продаже монет (Багнюк заядлый нумизмат), а его коллега майор Роман Курочкин в те же часы, когда управляемые ракеты обрушиваются на детские площадки, торгуется с проститутками о цене услуг (The Insider удалось получить доступ к его аккаунту на сайте знакомств, где он проводит половину рабочего времени, зарегистрировавшись под именем Сергей):

Какие ракеты и как запускают по украинским городам

Россия пыталась разработать современное высокоточное оружие большой дальности с 1990-х годов, но только в последние годы на вооружении массово появились крылатые ракеты, способные поражать цели в тылу противника с безопасных дистанций.

Главные образцы такого вооружения — это:

- крылатая ракета 9М728 (Р-500) для комплексов «Искандер» наземного базирования

Комплекс «Искандер»

- крылатая ракета 3М-14 семейства «Калибр» морского базирования

Запуск ракет «Калибр»

- крылатая ракета класса «воздух — земля» Х-101 воздушного базирования

Запуск Х-101

Данные об использовании этих ракет указывают на то, что их «высокоточность» несколько преувеличена: очень часто либо ракета сбивается с цели, либо происходят технические сбои и отказы и она падает где придется. Вопрос о том, в каком проценте случаев она попадает в гражданские объекты не из-за промаха, а просто потому, что такую цель для нее определили, остается открытым.

Остатки управляемой ракеты в Конотопе

Важную роль в наведении ракет играют навигационные системы, в которых головки самонаведения и навигационные датчики корректируют курс полета в соответствии с заранее запланированным маршрутом. Маршрут состоит из навигационных точек (то есть ориентиров коррекции курса, определяющихся датчиками и позволяющих сравнивать характеристики местности, над которой пролетает ракета, с заранее спланированным курсом), зонального уклонения от ПВО и завершающей фазы: навигации в целевой зоне и распознавания объекта поражения. Для всего этого используется несколько уровней данных.

Входные данные состоят из различных карт и моделей местности, рельефов и описаний объектов. Они вводятся в базы данных различных видов Вооруженных сил, одна из которых — система спутниковой разведки ГРУ. Когда все данные собраны, компьютеры должны рассчитать маршрут полета, который, в свою очередь, загружается в крылатую ракету перед стартом.

Обычно заранее запланированный маршрут полета хранится на больших съемных носителях памяти, вроде защищенных USB-накопителей, которые обычно передаются вооруженными курьерами в специальном чемоданчике. Получают эти данные либо часть ВМФ с кораблями и подлодками, оснащенными пусковыми комплексами для ракет «Калибр», часть ВКС с самолетами, способными нести крылатые ракеты, либо армейские ракетные части с ОТРК «Искандер».

Расчет полетных маршрутов производится на специальных станциях в нескольких секретных военных подразделениях, где военные инженеры, некоторые очень молодые и потенциально перспективные программисты становятся ключевыми действующими лицами, позволяющими Путину вести агрессивные войны. Их анонимность придает им ощущение безнаказанности и позволяет не чувствовать персональной ответственности за убийство десятков мирных жителей. Это расследование призвано избавить их от этого ощущения.

 

 

 

Завжди, як тільки відкриває рота. Просто брехня в нього буває двох родів. Перший - це звична брехня, неправда, викривлена інформація тощо. Другий - це коли він говорить абсолютно правильні речі, але сам не вірить у сказане, не сповідує таких принципів і, вимагаючи чогось від інших, чинить абсолютно навпаки. Друга брехня ще страшніша, бо, коли правда вийде назовні, це страшний демотиватор, особливо для наших союзників у світі.
Чи правильні слова сказав Зеленський, коли вимагав від країн ЄС припинити пускати до себе рашиків? Дуже правильні. Я навіть знаю, хто йому цей текст написав. Хлопець він, звісно, гамнистий, але з патріотичними почуттями й явною нелюбов'ю до рашистів. Але слова прозвучали, їх почали активно обговорювати на Заході, де далеко не всі бажають саме так поступати. І почали ті незгодні шукати аргументи. А коли в об'єктивній складовій з аргументами туго, завжди знайдеться суб'єктивна. А їх навіть дві вже назріли.
Одна ще не вистрілила, хоча вже набрякає - це офіційна політика в Україні, коли осіб, яких ми не хочемо бачити в Європі, можна побачити в Україні, а в декого вже й українські паспорти засвітилися. На закуску ще й закон Про медіа тягнуть, яким планують зняти заборони на в'їзд в Україну ("чорні списки") актьорішкам рашистського агітпропу. І це прямо в інтересах бізнесу Зеленського. Від Заходу ж він саме таких обмежень вимагає.
Але простіше для сприйняття й банальніше та брутальніше прозвучить інше звинувачення. Його вже опублікувала італійська газета Ia Repubblica, кілька місцевих газзет в Тоскані й незабаром про це напишуть у кожному найменшому виданні. Бо там сильне рашистське лобі й ряд партій не бажають обмежувати рашиків. А приклад непослідовності, фальшивості й нечесності політика на Заході є страшним злочином.
Отже, у родини Зеленських є вілла в Італії. Купували вони її спеціально в містечку Форте-дей-Мармі, де осіла чимала рашистська олігархічна й владна команда, аж до друзів нинішньої влади - олігархів Дерипаски й Абрамовича та навіть сестри путіна. Я колись публікував великий текст з багатьма деталями цієї історії. Колись Зеленських дуже тішило таке сусідство. Але зараз там його родина була б занадто помітною. Тому віллу здають за 50-70 тисяч євро на місяць. 
І недавно таки вибухнув скандал. Зеленський, зокрема, звертався й до італійської влади з проханням не приймати рашистських туристів та відвідувачів, не обслуговувати їхні яхти. А на його тосканській віллі кореспонденти зафіксували росіянку. Була вона там, очевидно, не сама, оскільки з кимось спілкувалася російською.
Поява цієї інформації мала викликати паніку в Зеленського, далі по харчовому ланцюжку в сестри голови Антимонопольного Комітету України Піщанської, яка управляє нерухомістю Зеленських в Італії, і до агента з нерухомості, якого й виставили віддуватися. той заявив, що віллу заборонено здавати росіянам і українцям, а гості - англійці. Росіянка ж могла бути їхньою відвідувачкою... Ага! Версія "дуже переконлива". І з англійцями вона спілкувалася російською... 
Судячи з численних повідомлень, віллу мали здати корейцям за 70 тис., але домовленість зірвалася. Зеленський уже ймовірно доларовий мільярдер, але жлобство губить. Щоб не втратити пів сотні тисяч євро, здали з порушенням принципу, кому зуміли. Були це росіяни, які проживають у Великобританії. Ті самі, яких Зеленський просить відправити до себе на вяземські болота. А дорогою, мабуть, вирішив транзитом їх пригріти в Італії на своїй віллі за кругленьку суму...
Це, звісно, жлобство, яке не красить цю сімейку, яка на нашій країні вже нагребла мільярди, а для армії копійки не віддала. Тут ще один заробіток, який свідчить, що відколи Зеленський сидить на Банковій, віллу регулярно здають за чималі суми (десь за 2 мільйони гривень щомісяця при нинішньому курсі). Чи були ці прибутки в декларації зеленосяйного? Щось не пригадую... А це вже кримінал. Але найгірше, що така дволичність і фальш підкинули аргументів недругам України та друзям путіна в Італійському істеблішменті.
https://t.me/Chornovil_official/8146

“Доля веде розумних. Дурнів вона волочить” Г. Сковорода.

Розглядаючи питання і причини повномасштабної агресії РФ проти України не треба плутати наявність планів і наявність політичного рішення по їх реалізації. Планування реагування на загрози — основа діяльності штабів ЗС в мирний період. Та планування заходів і їх реалізація це різні речі. Питання реалізації планів — це завжди питання політичного рішення відповідного політичного керівництва, яке приймається не тільки у відповідності з наявними військовими можливостями, а й у відповідності з політичними цілями таких дій.
В США існували (і існують) плани превентивного удару по СССР (і РФ) з метою ліквідації можливостей ядерного удару. Плани повномасштабної агресії РФ проти України існували давно. Єльцинський план [“Орион”(rus.)], розробку якого почали відразу після підписання двостороннього договору між РФ і Україною — лише початок цих планів
Перший план повномасштабної агресії проти України був готовий в серпні-вересні 2020 року. Він передбачав скоординовану атаку з донбаського напрямку, захоплення Маріуполя, вихід на адміністративні кордони ДонецькоїЛуганської областей і створення сухопутнього коридору взовж лінії Чорного моря до Криму. В цьому плані передбачалось задіяння 160 тисяч вс ЗС РФ. Термін реалізації — 30 днів. Для перевірки використовувалась система комп’ютерного моделювання і командно-штабні навчання системи “Спектр”.
Комп’ютерне моделювання і командно-штабні навчання дали негативний результат щодо можливості досягнення поставлених завдань.
Друга версія плану ГШ ЗС РФ розроблена через рік, передбачала постадійне задіяння 225 тисяч вс ЗС РФ (з можливим оголошенням загальної мобілізації), використання стратегічної авіації і наявних резервів високоточної ракетної зброї з нанесенням ракетних ударів по всій території України для враження об’єктів критичної інфраструктури.
Він передбачав скоординовану атаку з кримського та донбаського напрямку, захоплення Маріуполя, Одеси і створення сухопутнього коридору взовж лінії Чорного моря до Придністров’я. Термін реалізації — 45 днів.
Комп’ютерне моделювання і командно-штабні навчання дали позитивний результат, щодо можливості досягнення поставлених завдань. Втрати російських військ оцінювались в 25–30 тисяч вс.
В обох цих планах існує два важливих моменти. По-перше, в них не передбачалось захоплення Києва і по-друге, не передбачалось використання території Білорусі в якості плацдарму для наступу і атак.
І все ж основою для прийнятого вищим керівництвом РФ політичного рішення про початок бойових дій проти України став план, розроблений в листопаді 2021 року Головним аналітичним управлінням ФСБ РФ та УСН СБП ФСО (Управлением специального назначения Службы безопасности президента) РФ Федеральной службы охраны России, який передбачав активне використання території Білорусі в якості плацдарму для агресії і нанесення удару з захопленням Києва та нейтралізації вищого політично-військового керівництва України шляхом локальної спецоперації.
За реалізацію цього плану виступив також міністр оборони РФ Шойгу. Для реалізації цього плану повинні були використані, крім загальновійськових, також і спецпідрозділи ЗС РФ розміщені в Білорусі ще в 2020 р. в рамках оперативно-штабних навчать “Казино” (січень 2020. див. повідомлення ГЗМ 01.01.2020 г.)
Проти реалізації цього плану активно виступав ГШ ЗС РФ, який вказував на недостовірну оцінку в цьому плані можливостей українського ПВО і морально-психологічного стану ЗС України.
Чому ж політичне рішення про розгортання повномасштабної агресії проти України було прийняте Володимиром Путіним в 2022 році, а не в 2014, наприклад ?
Для того, щоб зрозуміти це потрібно розуміти психологію Путіна. Путін, правлячий Росією два десятки років, визначаючий всі її дії самостійно і на власний розсуд, оцінює будь-яку державу по рівню її керівництва.
Примітивний імперський принцип “Сильний володар — сильна держава”. В такій системі оцінок немає місця поняттям “суспільство”, “громадська точка зору”. Існує лише “народ” як адміністративна сукупність жителів країни, які зобов’язані підтримувати свого правителя.
В кінці 2019 року, за результатами всіх виборів в Україні, Путін побачив, що його маніакальне бажання знищити українську незалежність нарешті отримало шанс на реалізацію. До влади в Україні прийшов Володимир Зеленський, з точки зору Путіна - ніхто, дешевий комедіант з комедійного шоу, який в своїй передвиборчій кампанії вже (йому) обіцяв “за рік встановити мир на Донбасі”.
Путіну звичайно не потрібен був мир на Донбасі. І не потрібен Донбас. Путіну потрібна ВСЯ Україна.
Але Путін вичікував, спостерігав за розвитком ситуації в Україні і готувався більше двох років.
І що ж він бачив ?
Він бачив політичну неспроможність людини, яка не розуміла наслідків своєї поступливості та зробила декілька принизливих реверансів та вела недержавницьку політику, а саме (перелік статей)...

Передача Росії одного з ключових свідків у справі збитого “Боїнга” Володимира Цемаха всупереч Конституції і здоровому глузду.

Замовчування кричущих фактів військових і гуманітарних злочинів на території Донбасу

Пуста, безвідповідальна дипломатія

Дилетантське нерозуміння ситуації і згода на створення “сірих зон”, які негайно займають війська РФ

Все це на фоні дикої корупції, яка буквально пронизала владні структури України

Зеленский, как центр государственной коррупции. Дороги Грабеж Госрезерва

Деградація Збройних сил України

Але головне для Путіна було інше — розуміння того, що
Зеленський не здатен приймати будь-які рішення вчасно і відповідно вчасно реагувати.
Для “бліцкригу”, який планував Путін, - ідеальні умови.
Та все ж Путін вирішив підстрахуватись.
Головною загадкою (не для всіх) російсько-української війни 2022-.... є таке питання -
“Яким чином підрозділи ЗС РФ так швидко потрапили на південь України з Криму, що створило критичну ситуацію напів оточення України, падіння Маріуполя і блокаду чорноморського узбережжя?
Чому "не для всіх"? ВДУМЛИВО ПРОЧИТАЙТЕ!
На протязі 2017 - початку 2019 років навколо чонгарського проходу з Криму було створено цілу мережу інженерно-технічних засобів, що фактично унеможливлювали несанкціонований вихід з Криму на територію України. Масштаби цього всього були вражаючі. Багатошарові мінні поля, фугаси особливої потужності і особлива система комунікації, робили неможливим їх подолання звичайними військово-інженерними засобами. Крім того, цей район був прикритий окремою системою ПВО і ракетно-артилерійськими підрозділами. Подолання всього цього комплексу оборонних споруд в прийнятний оперативний час було просто неможливо, а жодної морської десантної операції росіяни так і не змогли зважитись провести.
і питання було вирішене просто …
Буквально перше ж, що зробив обраний на хвилі інфантильного пацифізму “уставших от войны” глядачів “Кварталу”, президент Зеленський це ДЕМОНТАЖ Чонгарської зони оборони під виглядом “Будівництво внутрішньо-майданчикової дороги та благоустрій території (сервісна та режимна зони), реконструкція автодороги (режимна зона) по об’єкту “Будівництво тимчасових контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію України / виїзду з неї для автомобільного сполучення «Каланчак», «Чонгар» на адміністративній межі Херсонської області з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та зон сервісного обслуговування перед ними”
Це все було зроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 890 від 28.10.2019 року!
До середини 2020 року ВСІ інженерні споруди Чонгарської зони оборони були демонтовані, мінні поля деактивовані, військові частини прикриття розформовані, або відведені.
Тому 24 лютого 2022 року російські війська спокійно проїхали через Чонгар у гостинно відкриті ворота терміналу, зробленому завдяки "великому будівництву".
Наслідки цього злочинного рішення та всіх подальших дій були просто катастрофічні — втрата Маріуполя, Херсону, морська блокада, здача в полон українських підрозділів.
Зрозумівши своїми квартальними мізками, що Путін його "взув", як колись Гітлер Сталіна, Зеленський з початку війни істерично вимагає від Заходу, артилерії, протикорабельних ракет, систем ППО і систем залпового вогню.
Постає просте питання, - що зробив цей президент для оборони за три роки з моменту свого обрання?
ПОРІВНЯЄМО з досягненнями ненависних ним та його виборцями "папєрєдніков"...

РСЗВ “Вільха”

“Вільха” - це система залпового вогню із самонаведенням та корекцією курсу. Дальність польоту до 170 км. Швидкість польоту 100–120 мс. 30 серпня 2019 відповідно до плану державних випробувань, було проведено пуски ракет “Вільха-М” та “Вільха-Р” стандартної заводської комплектації. Випробування пройшли успішно. Усі тактико-технічні параметри підтверджені.

Що повинен був зробити президент Зеленський?
Президент Зеленський, як Верховний Головнокомандувач ЗС України повинен був забезпечити фінансування і включити систему РСЗВ “Вільха” в військове замовлення під бюджетне виділення коштів.

РК-360МЦ «Нептун».

РК-360МЦ «Нептун». це протикорабельна крилата ракета

Державні випробування — серпень 2019 року. Випробування пройшли успішно. Усі тактико-технічні параметри підтверджені. Тоді ж було проведено стендові та повітряні випробування спеціалізованої кластерної системи повітряного запуску крилатих ракет “Нептун” — “Горіх-С”. Випробування підтвердили заявлені тактико-технічні параметри та готовність до переходу до другого етапу виробничих випробувань. Повітряні випробування проводились на зовнішній підвісці вертольота Мі-24ПУ1 у режимі руху на стандартній крейсерській швидкості.

Що повинен був зробити президент Зеленський?
Президент Зеленський, як Верховний Головнокомандувач ЗС України повинен був забезпечити фінансування і включити РК-360МЦ «Нептун» в військове замовлення під бюджетне виділення коштів.

2С22 «Богдана»

2С22 «Богдана» — українська колісна самохідна гаубиця, із стволом калібру 155 мм. Встановлена на шасі КрАЗ-63221. Гаубиця розробляється щонайменше з 2018 року. «Богдана» стала першою українською САУ, що розроблена під «натівський» калібр 155 мм Снаряди під неї бралося забезпечити ДАХК “Артем”

Що повинен був зробити президент Зеленський?
Президент Зеленський, як Верховний Головнокомандувач ЗС України повинен був забезпечити фінансування і включити 2С22 «Богдана» в військове замовлення під бюджетне виділення коштів.

ОТРК “Гром-2”.

Державні випробовування квітень 2019 року. Пуски проводилися з двох мобільних установок ОТРК) “Гром-2 . Повне бойове розгортання з маршу з введенням цілевказівки склало 15 і 17 хвилин відповідно. Обидві ракети несли імітаційний боєзаряд, що відповідає своїм тактико-технічним характеристикам. перевірки характеристик нового палива (пуск №1 СВ-02–18) та випробування системи наведення українського виробництва (пуск №2, СВ-02–27) Обидві ракети вразили умовні цілі на відстані 461 та 459 км відповідно на полігоні Яворів (Львівська обл.) .) Американською стороною на українські ракети було встановлено власну систему телеметрії, зняття результатів якої здійснювалося безпосередньо ними.
Американські фахівці були в обох ключових точках випробувань. На яворівському полігоні вони відповідали за встановлення системних перешкод для роботи систем наведення ракет. Результати випробувань оцінені американськими фахівцями як “відмінні”. Повністю підтверджено рівень підвищення енергоємності нового українського палива. Точність поразки виставленої мети ракетою обладнаною новою українською системою наведення становила менше метра (!).

Що повинен був зробити президент Зеленський?
Президент Зеленський, як Верховний Головнокомандувач ЗС України повинен був забезпечити фінансування і включити систему ОТРК “Гром-2” в військове замовлення під бюджетне виділення коштів

Якби зберігалися темпи реалізації ракетної програми України, які були з 2018 до середини 2019 років, на озброєнні ЗС України вже було б близько 15 дивізіонів (90–100 пускових установок) нової модернізації РЗСО “Вільха” та 5–6 дивізіонів (30–40 пускових установок) РК -360МЦ “Нептун”, біля двух сотень 2С22 «Богдана» і 4–5 ОТРК “Гром-2” з 20–25 ракетами.

Що зробив президент Зеленський?

Президент Зеленський, як Верховний Головнокомандувач ЗС України ВС на протязі трьох років НЕ ВИДІЛЯВ КОШТИ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЗАМОВЛЕННЯ, фактично роззброюючи армію напередодні війни. Що це, - свідомий акт державної зради чи бездіяльність вищої посадової особи, що призвела о тяжких наслідків? Це питання до суду!

І він буде. Обов’язково.

Бо люди мають право знати чия зрада, недбалість чи дурість була компенсована кров’ю десятків тисяч загиблих цивільних та героїзмом полеглих захисників цієї країни?

І знаємо ми ще дещо — Путін помилився …

Він не врахував одного єдиного фактору — в Україні, незважаючи на вибори-2019, все ж є НАРОД!

І цей народ кинувся захищати свою землю, поки що не зважаючи на президентів, голів, генералів і кольори партійних стягів.

І цей НАРОД переможе. Через багато страждань, розруху, загибель до мільйона (за деякими прогнозами) людей, але Переможе, захищаючи своє право обирати те, що він хоче, навіть таких президентів, бо це і є СВОБОДА.